Хулій Хурина

Куліш Микола

КОМЕДІЙКА

ДІЙОВІ ОСОБИ

Хома Божий, заступник голови виконкому.

Технічний секретар.

Діловод.

Ямка, завідатель комгоспу.

Леп, агент комгоспу.

М а ї с а, Ямчина дружина.

Сосновський.

Каландаришвілі (він же Кириль Кирилько).

П т а ш и х а, крамарка. Піп А в и в а.

Три святителі печерські.

Хуна Штильштейн, орендар заїзду.

С а р а, Хунова жінка.

А б р а м, син.

Шурубалка, вчитель.

Міліціонер Серьожка.

Сторож на кладовищі.

Редактор газети.

Члени комісій, делегатки жінвідділу, жінки, кур'єр, учні.

ДІЯ ПЕРША

Відслоняється ширма. На кону широка трибуна — поміст, метрів з два заввишки, без бильців. Спереду і з боків східці.

1

Позад трибуни стінка з темним вікном. На стінці вгорі напис: "Готель-заїзд "Червона Зірка" — орендар Хуна Штильштейн". По східцях з правої руки на трибуну виходить Хуна Штильштейн з столом і двома стільцями. Ставить стола, стільці і злазить східцями ліворуч. За ним іде С а р а, пов'язана рушником, з складаним із ряднини ліжком, ставить і йде з трибуни. Услід йде син А б р а м, теж з ліжком і подушкою, ставить, лягає й спить.

2

Трошки згодом на трибуну виходять: Хуна, Кириль Кирилько і Сосновський.

Кириль (оглядає номер і крутить носом). А кращого нема?

X у на. Тепер кращого не треба... К и р и л ь. А це що за плями... Блощиці?.. X у н а. Це кров ще із революції зосталась... Сосновський. Ні вмивальника, ні електрики, ні гвіздка...

Хуна. Без буржуазних забобонів!..

Кириль. Так... А це хто?..

Хуна. Це так собі... Мій балван...

Кириль. Хто?

Хуна. Син називається...

Кириль. Хіба йому другого місця нема?

X у н а. Ні другого й ніякого!.. Він же скінчив семилітню трудну школу, а хіба не знаєте, що ця школа одне лише місце дає: у батька на шиї?..

Сосновський (дивиться на годинника). А скільки за цей номерок?..

X у н а. Не треба питати!.. Лягайте, спіть, танцюйте, що хочете робіть, тільки за ціну не питайте... Сосновський. Скільки?

Хуна. Щоб мені так було легко казати, як вам слухати!.. Чотири карбованці. К и р и л ь. Що? Сосновський. За що?

Хуна. Хе... За те, що у нас є, слава богу, фінвідділ... Сосновський. Слухайте... Це... неможливо!.. Уважте!..

Хуна. Отак я говорю вже третій рік фінвідділові: слухайте!.. Уважте!..

К и р и л ь. Ходімо до другого готелю!..

Сосновський дивиться на годинника.

Хуна (одчиняє двері). Будь ласка!.. К и р и л ь. А де він? Далеко? Хуна. Далеко... його нема... Сосновський. Уважте!.. Ну, за три?.. Хуна. Просіть фінвідділа!

Сосновський. Справа безнадійна! На третю годину... Ніч і собаки... Зостаємось тут! К и р и л ь. Я тебе не розумію...

Сосновський (до Хуни). Тільки дайте хоч другу подушку...

Хуна. Знаєте, я вам краще води принесу... (Йде з трибуни ліворуч).

К и р и л ь. Ти з розумом? Чотири карбованці, коли у нас усіх грошей три карбованці.

Сосновський. Все. рівно, в перспективі бупр! Пора!.. Осінь заходить...

К и р и л ь. Я завтра напишу вірша, новелу, фейлетона. Тут, здається, видають газету і, певно, філія "Плугу" є... Можна буде підкувати публіку...

Сосновський. Залиш фантазії й легенди...

К и р и л ь. Переночуємо краще надворі? А завтра...

Сосновський. У нас немає завтра...

К и р и л ь. Об'явимось політкаторжниками... Ну... одружимось нарешті на тиждень, два... Тут, либонь, дівчат — хоч греблю гати...

Сосновський. Ночуватиму тут!..

К и р и л ь. А гроші?..

Сосновський. Втечу!

К и р и л ь. А документи?

Сосновський. Старого всучу, агентського. Кириль. А я? У мене свій, останній!.. Сосновський. А ти як хочеш... Набридло!.. (Лягає).

3

X у н а з кухликом води: — Звідки приїхали?

Сосновський. Вам не однаково за чотири карбованці?.. Із Москви... Із Харкова... X у н а. Совєтські чи так собі? Сосновський. Так собі... Ком іль фо... X у н а. Документи можна? Сосновський. Будь ласка... (Дає). Кириль. Так кажете,— замучив фінвідділ? X у н а. Не згадуйте ік ночі.

К и р и л ь. А взагалі, як тут у вас? Покращало життя? Хуна. Не питайте!.. Хіба це життя, як на тебе всі двадцять чотири години насідають?.. Кириль. Хто?

Хуна. Фінвідділ, школа, ще й на придачу українізація!

К и р и л ь. А школа чого?

Хуна. Насідає!.. У мого брата четверо вчаться, п'ятого не приймають, і за це дванадцять карбованців. Сосновський. За рік?

X у н а. За місяць! А він без роботи! А бог вже шостого посилає!

Кириль. І платить?

X у н а. А ви думаєте, як?

Кириль. Як же він без роботи й платить?

Хуна. Крутиться так... біля зятя...

Сосновський. А зять?

X у н а. А зять і собі крутиться. Отак удвох і крутяться... Ваш документ?

Кириль (зітхнувши). Нема!

X у н а. Не шуткуйте... Тепер документів більше за людей, а ви кажете — нема...

Сосновський (вставши). Ось що... У мого товариша секретний документ! Розумієте?..

X у н а. То й ховайте його собі на здоров'ячко, а мені дайте не секретного...

Сосновський й. Не можна, голубчику... Державна тайна... Він завтра покаже.

Хуна. Поки він мені покаже, то в міліції мені покажуть такого, що платитимеш і на чай, і на рай, і на мило, ще й дружині начраймила...

4

Повз трибуну проходить С а р а: — Хуно!.. Я помираю!.. Хуна. Підожди хвилинку, ну?..

С а р а. Я не можу... Я помираю, чуєш... Ой боже ж мій!.. К и р и л ь. Зуби?..

Хуна. Такої хвороби ще на світі не було... К и р и л ь. А що саме? Хуна. Сумнєніє! Сосновський. Що?

Хуна. От вона сидить, от вона собі лежить і раптом раз — сумнєніє в голові!.. Ввижається, що помирає... і от-такечки ходить, сумнівається й кричить...

С а р а. Хуно! Я ж помираю...

Хуна. Сар-ро... Не сумнівайся, кажу!..

С а р а. Хуно!..

Хуна. Сар-ро?.. (Біжить за нею).

Сосновський. Не даєш документа?

К и р и л ь. Кажу, у мене останній!

Сосновський. У тебе нерви, Кириль!..

Кириль. Годі! Набридло!.. (Лягає). Бупр — хай буде бупр!.. Осінь — хай осінь!

Сосновський. Не вередуй! Завтра одружимося! Поживемо тижнів зо два тихо, сімейно, а там... Нам треба відпочити, Кириль,, після Одеси...

5

Входить Хуна:

Хуна (розглядає документа). Скажіть мені, тутечки написано... Сосновський (тривожно). Що? Хуна. Ви товариш Сосновський? Сосновський. Так, а що?

X у н а. І ви той товариш Сосновський, що у "Правді" сочиняєте?

Сосновський. М-м-м... Так!

Хуна. Capo, кинь свого сумнєнія! До нас товариш Со-оновський приїхали!.. (Біжить).