КОМЕДІЙКА
ДІЙОВІ ОСОБИ
Хома Божий, заступник голови виконкому.
Технічний секретар.
Діловод.
Ямка, завідатель комгоспу.
Леп, агент комгоспу.
М а ї с а, Ямчина дружина.
Сосновський.
Каландаришвілі (він же Кириль Кирилько).
П т а ш и х а, крамарка. Піп А в и в а.
Три святителі печерські.
Хуна Штильштейн, орендар заїзду.
С а р а, Хунова жінка.
А б р а м, син.
Шурубалка, вчитель.
Міліціонер Серьожка.
Сторож на кладовищі.
Редактор газети.
Члени комісій, делегатки жінвідділу, жінки, кур'єр, учні.
ДІЯ ПЕРША
Відслоняється ширма. На кону широка трибуна — поміст, метрів з два заввишки, без бильців. Спереду і з боків східці.
1
Позад трибуни стінка з темним вікном. На стінці вгорі напис: "Готель-заїзд "Червона Зірка" — орендар Хуна Штильштейн". По східцях з правої руки на трибуну виходить Хуна Штильштейн з столом і двома стільцями. Ставить стола, стільці і злазить східцями ліворуч. За ним іде С а р а, пов'язана рушником, з складаним із ряднини ліжком, ставить і йде з трибуни. Услід йде син А б р а м, теж з ліжком і подушкою, ставить, лягає й спить.
2
Трошки згодом на трибуну виходять: Хуна, Кириль Кирилько і Сосновський.
Кириль (оглядає номер і крутить носом). А кращого нема?
X у на. Тепер кращого не треба... К и р и л ь. А це що за плями... Блощиці?.. X у н а. Це кров ще із революції зосталась... Сосновський. Ні вмивальника, ні електрики, ні гвіздка...
Хуна. Без буржуазних забобонів!..
Кириль. Так... А це хто?..
Хуна. Це так собі... Мій балван...
Кириль. Хто?
Хуна. Син називається...
Кириль. Хіба йому другого місця нема?
X у н а. Ні другого й ніякого!.. Він же скінчив семилітню трудну школу, а хіба не знаєте, що ця школа одне лише місце дає: у батька на шиї?..
Сосновський (дивиться на годинника). А скільки за цей номерок?..
X у н а. Не треба питати!.. Лягайте, спіть, танцюйте, що хочете робіть, тільки за ціну не питайте... Сосновський. Скільки?
Хуна. Щоб мені так було легко казати, як вам слухати!.. Чотири карбованці. К и р и л ь. Що? Сосновський. За що?
Хуна. Хе... За те, що у нас є, слава богу, фінвідділ... Сосновський. Слухайте... Це... неможливо!.. Уважте!..
Хуна. Отак я говорю вже третій рік фінвідділові: слухайте!.. Уважте!..
К и р и л ь. Ходімо до другого готелю!..
Сосновський дивиться на годинника.
Хуна (одчиняє двері). Будь ласка!.. К и р и л ь. А де він? Далеко? Хуна. Далеко... його нема... Сосновський. Уважте!.. Ну, за три?.. Хуна. Просіть фінвідділа!
Сосновський. Справа безнадійна! На третю годину... Ніч і собаки... Зостаємось тут! К и р и л ь. Я тебе не розумію...
Сосновський (до Хуни). Тільки дайте хоч другу подушку...
Хуна. Знаєте, я вам краще води принесу... (Йде з трибуни ліворуч).
К и р и л ь. Ти з розумом? Чотири карбованці, коли у нас усіх грошей три карбованці.
Сосновський. Все. рівно, в перспективі бупр! Пора!.. Осінь заходить...
К и р и л ь. Я завтра напишу вірша, новелу, фейлетона. Тут, здається, видають газету і, певно, філія "Плугу" є... Можна буде підкувати публіку...
Сосновський. Залиш фантазії й легенди...
К и р и л ь. Переночуємо краще надворі? А завтра...
Сосновський. У нас немає завтра...
К и р и л ь. Об'явимось політкаторжниками... Ну... одружимось нарешті на тиждень, два... Тут, либонь, дівчат — хоч греблю гати...
Сосновський. Ночуватиму тут!..
К и р и л ь. А гроші?..
Сосновський. Втечу!
К и р и л ь. А документи?
Сосновський. Старого всучу, агентського. Кириль. А я? У мене свій, останній!.. Сосновський. А ти як хочеш... Набридло!.. (Лягає).
3
X у н а з кухликом води: — Звідки приїхали?
Сосновський. Вам не однаково за чотири карбованці?.. Із Москви... Із Харкова... X у н а. Совєтські чи так собі? Сосновський. Так собі... Ком іль фо... X у н а. Документи можна? Сосновський. Будь ласка... (Дає). Кириль. Так кажете,— замучив фінвідділ? X у н а. Не згадуйте ік ночі.
К и р и л ь. А взагалі, як тут у вас? Покращало життя? Хуна. Не питайте!.. Хіба це життя, як на тебе всі двадцять чотири години насідають?.. Кириль. Хто?
Хуна. Фінвідділ, школа, ще й на придачу українізація!
К и р и л ь. А школа чого?
Хуна. Насідає!.. У мого брата четверо вчаться, п'ятого не приймають, і за це дванадцять карбованців. Сосновський. За рік?
X у н а. За місяць! А він без роботи! А бог вже шостого посилає!
Кириль. І платить?
X у н а. А ви думаєте, як?
Кириль. Як же він без роботи й платить?
Хуна. Крутиться так... біля зятя...
Сосновський. А зять?
X у н а. А зять і собі крутиться. Отак удвох і крутяться... Ваш документ?
Кириль (зітхнувши). Нема!
X у н а. Не шуткуйте... Тепер документів більше за людей, а ви кажете — нема...
Сосновський (вставши). Ось що... У мого товариша секретний документ! Розумієте?..
X у н а. То й ховайте його собі на здоров'ячко, а мені дайте не секретного...
Сосновський й. Не можна, голубчику... Державна тайна... Він завтра покаже.
Хуна. Поки він мені покаже, то в міліції мені покажуть такого, що платитимеш і на чай, і на рай, і на мило, ще й дружині начраймила...
4
Повз трибуну проходить С а р а: — Хуно!.. Я помираю!.. Хуна. Підожди хвилинку, ну?..
С а р а. Я не можу... Я помираю, чуєш... Ой боже ж мій!.. К и р и л ь. Зуби?..
Хуна. Такої хвороби ще на світі не було... К и р и л ь. А що саме? Хуна. Сумнєніє! Сосновський. Що?
Хуна. От вона сидить, от вона собі лежить і раптом раз — сумнєніє в голові!.. Ввижається, що помирає... і от-такечки ходить, сумнівається й кричить...
С а р а. Хуно! Я ж помираю...
Хуна. Сар-ро... Не сумнівайся, кажу!..
С а р а. Хуно!..
Хуна. Сар-ро?.. (Біжить за нею).
Сосновський. Не даєш документа?
К и р и л ь. Кажу, у мене останній!
Сосновський. У тебе нерви, Кириль!..
Кириль. Годі! Набридло!.. (Лягає). Бупр — хай буде бупр!.. Осінь — хай осінь!
Сосновський. Не вередуй! Завтра одружимося! Поживемо тижнів зо два тихо, сімейно, а там... Нам треба відпочити, Кириль,, після Одеси...
5
Входить Хуна:
Хуна (розглядає документа). Скажіть мені, тутечки написано... Сосновський (тривожно). Що? Хуна. Ви товариш Сосновський? Сосновський. Так, а що?
X у н а. І ви той товариш Сосновський, що у "Правді" сочиняєте?
Сосновський. М-м-м... Так!
Хуна. Capo, кинь свого сумнєнія! До нас товариш Со-оновський приїхали!.. (Біжить).