Катастрофа

Сторінка 24 з 30

Бердник Олесь

Відчайдушний заклик ученого помчав у простір, сколихнув Космос. Свідомість тьмарилася під жахли-вим натиском волі Тайя-Богів. Ще мить… одна мить… і все пропаде… Він схилиться безвільно перед Умтом, стане слухняним рабом Вищих Сфер… і бог світла Іг-ра знову на багато спіралей залишиться прикованим до неба…

Та ось ніби свіжий вітер ввірвався до психіки Рі-о. Потік радісної, могутньої енергії — енергії друзів — влився до його мозку, оживив знесилене єство. З’єднані волі сотень Тайя, сконцентровані в свідомості Рі-о, ро-зірвали жахливе кільце ворожого розуму. Ось він вже вільний, вже панує над Тайя-Богами. Тепер пора ввімкну-ти просторовий бьо Сі. Хай виручає він його з фортеці підступного Умта!

Блискавичний спалах! Тайя-Боги закричали, затулили руками осліплені очі. А коли вони подивилися по-перед себе, то Рі-о в залі не було…

— Він використав просторовий ефект Сі, — важко сказав Умт. — Тепер його не затримати! Доля сама диктує, що робити далі. Тайя-Боги! У нас нема іншого виходу — треба знищити планету! Ми це зробимо рука-ми самого Рі-о!..

ПРОБУДЖЕНА ПЛАНЕТА

Історик Зі-ур був щасливий. Доля послала йому своє останнє вітання, і тепер він недаремно проживе дов-гий і многостраждальний вік. Та-іну сколихнули вселенські події! Вона прокидається з багатоспірального сну!

Зі-ур взявся за роботу. Голоси іл доносили до нього відомості з усієї планети, за стінами скромного при-тулку історика вирував океан Тайя, що на різні лади сприймали неймовірні події.

В мороці тісного приміщення Зі-ур сидів на м’якому ца і, розжовуючи п’янкі листки ку-кі, диктував еле-ктронному помічнику. На сріблястій стрічці виникали чорні знаки, вони об’єднувалися в символи слів, фраз, понять. Електронний помічник в глибині свого механічного мозку записував спокійну, неквапну розповідь про той день, коли над Та-іною прокотилися Аті нового часу…

"…Не встигла Зірка-матір впасти за грань далекого океану, як почувся перший удар. Він був слабенький, але його почули всі Тайя. Планета задрижала, ніби прокидалась з довгого сну.

Так воно й було. Спіралі, заповнені одноманітністю і тишею виродженого розуму, закінчилися.

Перед цим день і ніч іл всепланетного зв’язку розносили над світом вістку про великий почин Рі-о, про план давно померлого фізика Сі, який мріяв перебудувати клімат на Та-іні.

І ось… почалося.

Я чую за стінами клекіт. Тайя витають в повітрі, вони зупиняються, про щось радісно розмовляють. В той день половина Тайя не з’явилися в Будинки Контролю. Тисячі дра попрямували до материка Аре, бажаючи розпочати нове життя.

Вищі Сфери не перечили цьому. Тільки іл передав звернення Тайя-Бога Умта до всієї планети.

Умт говорив:

"Вищі Сфери не перечать новим ідеям. Хай твориться воля бога долі Ні-іси.

Але Вищий Дух говорить: хто втручається у прихований зміст вселенських подій, хто тривожить таєм-ницю Праматері Всього Буття, хто намагається змінити встановлений хід подій — той викликає гнів Космічних Сил Природи.

Вищі Сфери попереджають всіх Тайя про небезпеці нових шляхів. Радість і блаженство — тільки в древ-ній традиції. Пересичений благоденством розум бажає нового? Нехай іде йому назустріч. Але коли наступить день розплати — нехай всі Тайя згадають віщі слова Вищих Сфер!"

Як крижаний вітер прокотилося над планетою лиховісне попередження Умта. Багато хто з Тайя, переля-кані його виступом, повернулися у свої житла. Але мільйони юнаків і дівчин не додали значення словам ча. Вони радісно проводжали Матір-зірку, що пішла за мрячний обрій на чверть ур раніше, ніж звичайно.

Пройшла ніч. Наступив новий день.

Та-іна оберталася вже вдвічі швидше. Владна рука Тайя встановлювала їй нові закони!

Океан почав затоплювати прибережні низовини, урагани міняли напрямок. На Луа-Доу — головне посе-лення Центрального материка — ліг товстий шар са, але через трохи ур налетів гарячий вітер і перетворив його в бурхливі потоки, що помчалися до океану.

По планеті поповзли тривожні слухи. Зв’язок нічого не повідомляла про хід робіт на екваторі. Мовчав й Умт. Чекали виступу Рі-о, але дарма. У повітрі стояла страхаюча тиша.

А Та-іна неухильно прискорювала своє обертання, і Мати-зірка вставала серед грозових хмар багряна й лиховісна..."

ЩЕ ОДНА ЗРАДА

Над материком Арі бушували неймовірної сили вихри. Повітряні потоки направлялися до гігантських установок Рі-о, пущеним у дію кілька днів назад. Там, над ланцюгом з десяти островів, устали мрячні стовпи радіації могутнього поля, піднімаючись крізь хмари до тьми космічного простору.

Рі-о, повернувшись із Палацу Вищих Сфер і включивши установку Сі, облетів на своєму дра всі острови. Він заспокоював місцевих жителів, наляканих небувалими ураганами й гуркотом, пояснював, що відбувається із планетою. У поселенні Тью-Ха він зібрав на великій площі втікачів із Центрального материка й звернувся до них з такою мовою:

— Вищі Сфери показали свою справжню особу. Вони вдавано не перешкоджали роботам на екватор ре. Тайя-Боги готовлять на нас напад. Боротьба тільки починається. На стороні Вищих Сфер величезні сили, у тому числі й багатовіковій інерції розуму нижчих Тайя. Але ми не зупинимося перед небезпекою. Ми не здамося навіть під погрозою смерті!

Тайя-брати! Починайте нове життя! Скидайте із себе споконвічну завісу відсталості й ліні! Нехай скін-читься нестерпний сон, подібний смерті!

Тисячі Тайя із захватом слухали жагучим закликам Рі-о. А він продовжував говорити, і ока його горіли натхненням, і пориви вітру котили могутній голос над будівлями Тью-Ха:

— Ще кілька днів, і Та-іна одержить новий клімат. Оживуть рівнини, густі зарості покриють безплодні ущелини центрального материка. Тайя вийдуть на плантації, стануть працювати і відчують себе не рабами Тайя-Богів, а господарями власної долі! Ви вже не будете з’являтися в Будинки Контролю, щоб віддавати свою психіку, свою волю за їжу, вбрання і видовища. Ви самі створите все, що потрібно для радісного життя, і відчу-єте велике щастя творчості і свободи!..

Після виступу Рі-о повернувся на Ма-ото. Біля керівного центру його зустрів Нур. Обличчя учня було сі-рим, очі його горіли лихоманково.