— Але якщо мої припущення слушні і якщо цей суб'єкт підготував усе для вбивства, яке має відбутися тут, щоб позбутися своєї чергової дружини, третьої або четвертої, у такому разі історія майора Полґрейва важить для нього, бо вбивця не захоче, щоб була проведена будь-яка аналогія. Якщо ви пам'ятаєте, то Сміта спіймали саме так. Обставини злочину привернули увагу якогось чоловіка, що порівняв його з давнішим убивством, описаним у газетній вирізці, яка зберігалася в нього. Тож ви повинні розуміти, що якщо ця злочинна особа спланувала й підготувала злочин, який вона має намір скоїти незабаром, то вона не могла дозволити, щоб майор Полґрейв усім розповідав свою історію та показував ту фотографію.
Вона замовкла й подивилася на містера Рейфаєла поглядом, у якому читалася тверда переконаність.
— Отже, ви розумієте, що він мусив діяти швидко й так швидко, як тільки міг.
— Фактично, це сталося того ж таки вечора, так?
— Так, — підтвердила міс Марпл.
— Блискавична операція, але в рамках можливого. Підкинути пігулки в кімнату Полґрейва, розпустити чутку про те, що в нього високий кров'яний тиск, і долити в його улюблений пунш кілька крапель рідини з назвою, що має чотирнадцять складів. Ви так це собі уявляєте?
— Саме так. Але цей злочин уже позаду й про нього можна не турбуватися. Нас має турбувати злочин майбутній. Тепер, коли майора Полґрейва усунуто з дороги, а фотографію знищено, той чоловік скоїть убивство, яке він собі спланував.
Містер Рейфаєл присвиснув.
— То ви вже все обміркували, чи не так?
Міс Марпл кивнула головою. Вона сказала досі невластивим для себе голосом, рішучим і майже диктаторським:
— І ми повинні перешкодити цьому. Ви повинні перешкодити цьому, містере Рейфаєл.
— Я? — здивовано запитав Рейфаєл. — А чому я?
— Бо ви чоловік багатий і впливовий, — сказала міс Марпл, не вдаючись до зайвих мудрувань. — Люди не зможуть не звернути увагу на те, що ви скажете або запропонуєте. Мене ж вони не стануть слухати й протягом хвилини. Вони скажуть, що я старушенція, яка уявляє собі казна-що.
— Вони це можуть, — погодився містер Рейфаєл. — Дурість притаманна людям. Однак мушу сказати, якщо послухати вашу звичайну балачку, то дуже важко припустити, що ви маєте в голові якісь мізки. А проте ви вмієте мислити логічно. Дуже мало жінок наділені цим умінням. — Він незручно засовався у своєму кріслі. — Куди, в біса, заподілися Естер і Джексон? Мене треба перенести. Ні, ви цього не робіть. У вас не досить сили. Не знаю, що вони думають, покинувши мене тут самого-одного.
— Я піду і знайду їх.
— Ні, ви нікуди не йдіть. Залишайтеся тут і спробуймо розв'язати цю головоломку. Хто з них? Безтурботний Ґреґ? Спокійний Едвард Гілінґдон чи мій слуга Джексон? Убивця хтось із них трьох, чи не так?
РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ
МІСТЕР РЕЙФАЄЛ БЕРЕТЬСЯ ЗА ДІЛО
— Я не знаю, — сказала міс Марпл.
— Як, не знаєте? А про що ми з вами розмовляли протягом останніх двадцятьох хвилин?
— Мені спало на думку, що, можливо, я помиляюся…
Містер Рейфаєл витріщився на неї.
— Усе ж таки в голові у вас забагато сміття! — сказав він із виразом огиди. — А ви ж здавалися такою впевненою у своїх висновках!
— О, я цілком упевнена — у тому, що стосується вбивства. Я не впевнена щодо того, хто вбивця. Бачте, я довідалася, що майор Полґрейв мав у своєму запасі не одну історію про вбивство — ви самі казали, що він розповідав вам про жінку, схожу на Лукрецію Борджіа…
— Справді розповідав. Але ж то була зовсім інша історія.
— Я знаю. А місіс Волтерс нібито чула від нього про когось, кому запхали голову в газову піч…
— Але ж та історія, яку він розповів вам…
Міс Марпл дозволила собі урвати його — таке рідко траплялося з містером Рейфаєлом.
Вона заговорила зі щирістю, у якій бринів майже розпач, і лише зрідка плутаючись.
— Невже ви не розумієте, як важко бути впевненою в чомусь. Уся причина в тому, що дуже часто людина не слухає, що їй розповідають. Запитайте місіс Волтерс, вона сказала мені те саме: спочатку ви слухаєте, але потім ваша увага послаблюється, ваш розум починає блукати туди-сюди, і несподівано до вас доходить, що ви чогось не почули. От і я раптом засумнівалася, чи не пропустила я чогось, хай і дуже трошки, між історією про чоловіка, яку він мені розповідав, і тією миттю, коли він дістав свого гаманця і сказав: "А не хочете подивитися на фотографію вбивці?"
— Але ж ви думали, що то була фотографія чоловіка, про якого він вам розповідав?
— Я так думала — справді. Досі мені не спадало на думку, що могло бути й не так. Але тепер — як я можу бути певна?
Містер Рейфаєл подивився на неї замисленим поглядом.
— Проблема з вами полягає в тому, — сказав він, — що ви надто совісна. Налаштувати себе так рішуче, а потім почати вагатися — велика помилка. Спочатку ви не вагалися. Якщо ви спитаєте мою думку, то базікання із сестрою пастора та з усіма іншими не пішло вам на користь.
— Можливо, ви й маєте слушність.
— Але облишмо це поки що. Повернімося до того, з чого ви почали. Бо в дев'ятьох випадках із десятьох перші висновки виявляються правильними — така моя думка. Отже, ми маємо трьох підозрюваних. Розгляньмо їх по черзі. Ви віддаєте комусь перевагу?
— Мабуть, що ні, — сказала міс Марпл. — Усі троє виглядають нездатними на вбивство.
— Розгляньмо спершу Ґреґа, — сказав містер Рейфаєл. — Я терпіти не можу цього суб'єкта. Проте це не робить його вбивцею. Але проти нього є один або два факти. Ті бісові пігулки від високого тиску належали йому. Він міг без жодних проблем скористатися ними.
— Це було б надто очевидно, чи не так? — заперечила міс Марпл.
— Я не переконаний, — сказав містер Рейфаєл. — Зрештою, головне було в тому, щоб зробити свою справу швидко, а в Ґреґа пігулки були напохваті. У злочинця не було часу на те, щоб шукати пігулки в когось іншого. Припустімо, що це все-таки Ґреґ. Ну гаразд. Якщо він хотів прибрати свою любу дружину Лакі (то була б добра робота, й у цьому випадку я цілком на його боці), то я не бачу його мотиву. Судячи з усього, він багатий. Успадкував купу грошей від першої дружини. Можливо, він і справді її вколошкав. Але з цим покінчено, і він вийшов сухим із води. Але Лакі — вбога родичка його першої дружини. Грошей у неї нема, і якби він хотів прибрати її з дороги, то тільки для того, щоб одружитися з кимось іще. Ви не чули ніяких пліток на цю тему?