218
Бей(араб) – начальник, управитель.
219
Ага – турецьке слово, назва турецьких сановників.
220
Азов Москва здобула вперше 1637 р, віддавши його в 1642-му, удруге здобула при Петрі Великому в 1696 р і відступила Туреччині в 1711-му після Прутського походу Остаточно Москва дістала Азов при Катерині II, 1774 р (через десять років після надрукування "Кандіда").
221
Меотійське Болото – колишня назва моря Азовського.
222
Імам – мусульманська духовна особа.
223
Очевидно, мається на увазі стрілецький бунт 1698 р.
224
Йоганн Робек (1672–1739) – швед за національністю, автор книги, в якій виправдовувалося самогубство Через декілька років після появи книги Робек утопився Цей факт дуже вразив тогочасне суспільство.
225
Вольтер має на увазі біблійного патріарха Авраама, який приходив у незнайоме місто і називав там свою дружину Сару сестрою.
226
Алькад – суддя або судовий виконавець в Іспанії.
227
Альгвазіл – іспанський поліцейський.
228
Тукуман – місто й однойменна провінція у північно-західній частині Аргентини Метиси – людність мішаної крові, від шлюбів європейців з індіанками.
229
Lospadres – батьки (тобто єзуїти).
230
Еспонтон – досл. кинджал, маленька піка, яку носили офіцери.
231
Ігнатій Лойола, засновник ордену єзуїтів, був зарахований до сану святих.
232
Преподобний панотець Круст – єзуїт з Кельмара, який переслідував Вольтера, коли той перебував у згаданому місті (1754)
233
"Вісник Треву" – газета єзуїтів, у якій публікувалися гострі відгуки на твори Вольтера
234
Фавни й сатири – другорядні боги в Стародавній Греції, яким відповідає в слов'янській міфологи лісовик.
235
Тубільці-орейлони – так європейці називали одне з індіанських племен Південної Америки, орейлони прикрашали вухо великими кулонами.
236
Ельдорадо – "країна золота". Легенди про Ельдорадо було складено ще в XVI ст. у зв'язку з відкриттям золотих розсипів в Америці. Чимало мандрівників та авантурників XVI–XVII ст. шукали цю заповідну країну. Пізніше Ельдорадо зробилось поетичним символом поривання до екзотичного, таємничого, далекого.
237
Кайєна – місто у французькій Гвіані на березі Атлантичного океану.
238
Тетуан та Мекнез – міста в Марокко.
239
Могол – титул легендарних імператорів північної Індії, які панували з 1526 до 1858 р.
240
Держава інків досягла свого найбільшого розвитку в середині XV ст. 1532 р. іспанці захопили столицю інків місто Куско, а далі цілу державу інків.
241
Вальтер Релей (1552–1618) – дипломат і мореплавець часів королеви Єлизавети, поклав печатки англійським колоніям в Америці (Віргінія).
242
Парламент – тут у старому значенні слова – вища судова установа.
243
Суринам – у XVIII ст. столиця нідерландської Гвіани.
244
Можливо, натяк на голландського книготорговця, який, за словами Вольтера, постійно щось йому недоплачував.
245
У XVII і XVIII ст. Амстердам був одним із найбільших центрів книговидання в Європі. Тут друкували книги, які неможливо було видавати в інших місцях (зокрема, багато книг Вольтера).
246
Соцініянці – послідовники італійського реформатора Лелю Соцціні (1525–1562), які заперечували потрійність божества ("антитринітари") і таїнства церковні.
247
Маніхеї – послідовники філософа Манеса (III ст. після Р. X.), який навчав, що в світі спервовіку існують дві основи життя (дуалізм) – добро й зло, як світло й тьма.
248
Конвульсюнери – секта всередині янсеністів, яка виникла в період його переслідування.
249
Вольтер має на увазі місце з Біблії (Буття, 1, 2).
250
Французький натураліст П'єр Луї Мопертюі (1698–1759), який в одній із своїх праць математично обґрунтовував існування Бога.
251
Вольтер має на увазі так зване свідоцтво, яке священик видавав людині, в якої прийняв сповідь. Така практика розпочалася з 1750 р. із виходом папської булли "Unidenitus", в якій засуджувався янсенізм.
252
Перігор – старовинна назва однієї з провінцій у південній Франції.
253
Вольтерові часто докоряли в тому, що він намагається говорити про звичаї країн, яких не знає Дія трагедії Вольтера "Магомет" (1741) відбувається в Аравії.
254
Мається на увазі трагедія Тома Корнеле "Змова Ессекса" (1678).
255
Панна Монім – відома французька акторка Адрієнна Лекуврер (1692–1730), яка дебютувала в ролі Монім у трагедії Расіна "Мітрідат" на сцені театру "Comédie française". Рання смерть акторки спричинила різноманітні чутки – її поховали на березі Сени у зв'язку із забороною влаштувати християнський похорон.
256
Фрерон – критик XVIII ст., Вольтерів сучасник, що вороже ставився до автора "Кандіда"
257
Панна Клерон – сценічне ім'я трагічної акторки Клер Лері де Лятюд (1723–1803), яка талановито виконувала ролі у п'єсах Вольтера.
258
Дванадцять сумних понтерів – тобто картярів
259
Дві талії – термін гри у "фараон". Талія вважається закінченою, якщо банкомет відкриває всі наявні в нього карти.
260
Габріель Гоша (1709–1774) – французький богослов і літературний критик, який часто дошкульно зачіпає Вольтера у своїх писаннях.
261
Абат Ніколя Трубле (1697–1770) – письменник-клерикал, який недоброзичливо відгукувався про "Генріаду" Вольтера.
262
Моліністи – послідовники вчення іспанського єзуїта Моліна (1535–1600), які відкидали призначення і захищали ідею свободи волі.
263
Мається на увазі уродженець провінції Артуа (латинська форма назви Atrebatia) Робер Франсуа Дам'єн, який здійснив невдалий замах на короля Людовіка XV 5 січня 1757 р., за що був четвертований.
264
Йдеться про два замахи на короля Генріха IV, внаслідок другого, здійсненого Равальяком, король загинув.
265
Упродовж XVII і XVIII ст. у Канаді відбувалися постійні зіткнення між французькими та англійськими поселенцями У 1760 р англійці захопили Квебек і за мирним договором 1763 р остаточно там закріпилися
266
Англійського генерала Джона Бінґа (1704–1757) звинуватили у зраді за те, що він програв незначну морську битву з французами, і розстріляли Вольтер намагався врятувати його.
267
Aha moda (італ.) – за модою.
268
Театинці – чернечий орден, заснований 1524 р. у м. Теато. Театинці вели боротьбу зі зловживаннями духівництва, відмовляючись від усякої власності.