Ніхто не обмінюється новинами. Просто всі знають: сьогодні з Москви втік уряд. За такі знання можна поплатитися головою".
Днем раніше був виданий секретний наказ:
"15 жовтня 1941 р.
З огляду на неблагополучне становище Можайської оборонної лінії Державний комітет оборони постановляє:
1. Доручити т. Молотову заявити іноземним місіям, щоб вони сьогодні ж евакуйовувалися в м. Куйбишев (НКПС — т. Каганович забезпечує своєчасну подачу составів для місій, а НКВС — т. Берія організує їх охорону).
2. Сьогодні ж евакуювати Президію Верховної Ради, а також уряд на чолі із заступником голови РНК т. Молотовим (т. Сталін евакуюється завтра або пізніше, дивлячись по обстановці).
3. Негайно евакуюватися органам Наркомату оборони і наркомвоєнмора в м. Куйбишев, а основній групі Генштабу — в Арзамас.
4. На випадок появи військ противника біля воріт Москви доручити НКВС — т. Берія і т. Щербакову здійснити підрив підприємств, складів та установ, які неможливо буде евакуювати, а також все електрообладнання метро (виключаючи водогін і каналізацію).
Голова Державного Комітету Оборони І. Сталін".
20 жовтня в Москві було оголошено стан облоги.
За підписам Сталіна, і заодно із закликом допомагати Червоній Армії, яка захищає Москву.
Почалася масова втеча, яку важко було назвати евакуацією.
Начальство тікає першим, співробітники не знають, що робити з покинутими фондами, документами.
Як свідчитимуть через десятиріччя очевидці тих подій, "повсюди випадки знищення партійних документів. В будівлі Центрального комітету на Старій площі все говорить про панічну втечу".
Тільки з початком третього тисячоліття вперше буде опублікований рапорт заступника І відділу НКВС СРСР від 20 жовтня:
"После эвакуации аппарата ЦК ВКП(б) охрана 1–го отдела НКВД произвела осмотр здания всего ЦК. В результате осмотра помещений обнаружено:
1. Ни одного работника ЦК ВКП(б), который мог бы привести все помещение в порядок и сжечь имеющуюся секретную переписку, оставлено не было.
2. Все хозяйство — отопительная система, телефонная станция, холодильные установки, электрооборудование и т. п. — оставлено безо всякого присмотра.
3. Пожарная команда также полностью вывезена. Все противо-пожарное оборудование было разбросано.
4. Все противохимическое имущество, в том числе больше сотни противогазов "БС", валялось на полу в комнатах.
5. В кабинетах аппарата ЦК царил полный хаос. Многие замки столов и сами столы взломаны, разбросаны бланки и всевозможная переписка, в том числе секретная, директивы ЦК ВКП(б) и другие документы.
6. Вынесенный совершено секретный материал в котельную для сжигания, оставлен кучами, не сожжен.
7. Оставлено больше сотни пишущих машинок разных систем, 128 пар валенков, тулупы, 22 мешка с обувью, носильными вещами, несколько тонн мяса, картофеля, несколько бочек сельдей, мяса и других продуктов.
8. В кабинете т. Жданова обнаружены 5 совершенно секретных пакетов.
В настоящее время помещение приводится в порядок.
Докладываю на Ваше распоряжение".
І як далі свідчать очевидці, "при всем том — Октябрьский праздник".
Нібито на прохання все тих же невтомних трудящих його скоротили до одного дня, відмовилися від вихідного, але святкувати вирішили. Як заведено.
Навіть з докладом вождя.
Але запитань залишилося більше, як відповідей. У всякому разі зрозумілих.
Урочисте засідання відбулося в метрополітені.
Замість Большого театра — на станції "Маяковська".
І парад на Красній площі.
Вождь на трибуні мавзолею. Вождь, який виголошує промову.
Хтось обережно говорив про двійників. "Тим більше, що один з багаточисленних двійників був шефом театрального гуртка 528–ї школи — артист Театра Ленради Самуїл Борисович Кудашов. В легкому гримі він обманював своїм виглядом навіть товаришів по трупі… І в метро, і на Красній площі народу, врешті решт, було не так уже й багато. Головною залишалася можливість, все, що відбувалося, показати країні в кінохроніці…"
Мовляв, Сталін у Москві, навіть виступає на трибуні мавзолею, все гаразд. Москва тримається міцно і ворогу її не взяти. Це той Сталін, який писав про себе в своїй офіційній біографії "Иосиф Виссарионович Сталин. Краткая биография", що була в СРСРі у ті часи аналогом гітлерової біблії "Майн кампф".
Так ось він писав про себе, що він, Сталін, є "кращим сином більшовицької партії і спадкоємцем достойним великого продовжувача справи Леніна".
Це він пізніше, програвши в сорок першому війну, у відчаї вигукне: "Ленін залишив нам державу, а ми її перетворили в лайно".
Р.S. Сталін почав користуватися двійниками після убивства Кірова.
Їх було в нього кілька. Найвідоміший — Євсей Лубицький, тихий український бухгалтер з Вінниці. Він і стояв на трибуні мавзолею.
Подальша його доля не зовсім благополучна (а втім, з вогнем грався): у 1952 році його арештують. Надто захопився "грою в Сталіна". Звільнять вже після смерті Сталіна і вишлють в Середню Азію, в Душанбе, де він і завершить свої земні дні у році 1981–му.
ЯРЛИК НА КНЯЗІВСТВО
Берлін, готель "Бельв’ю"
"Гут, гут!!!" — вигукував зворушений чи не до сліз новий володар ярлика на княжіння
— Священна тисячолітня німецька імперія зустрічає свого дорогого гостя — Великого князя Московського Йосипа ІV Джугашвілі, видатного діяча, стратега і тактика, геніального продовжувача справи Йосипа Сталіна, вождя і батька всіх московітів, вірного учня Адольфа Гітлера, — аж захлиналися московські репортери, ведучи прямий репортаж на Москву з урядової платформи берлінського вокзалу.
Під звуки державного гімну Німеччини червоні полотнища наче з неба почали спускатися і серед них з’явився портрет засновника тисячолітнього рейху, вічного фюрера фашистської Німеччини Адольфа Шикельгрубера, світові відомого як Гітлер.
Як тільки полотнище із зображенням фюрера спустилося, Йосип ІV миттєво виструнчився, аж наче в одну мить і зростом побільшав (здається, він непомітно зіп’явся на носки чобіт), віддав честь полотнищу, вклонився йому по пояс ("За руським звичаєм", — миттєво уточнять репортери). Випроставшись, великий князь розгублено закліпав віями — здалося, що мишачі вусики під носом у фюрера нервово засмикалися — невдоволено чи й навіть погрозливо.