Ярлик на князівство (збірка)

Сторінка 145 з 247

Чемерис Валентин

— Бережіть квитанцію, — порадив на прощання рибінспектор. — Раптом вам ще й премію дадуть — як тисячному браконьєру!

Еге, діждешся од них премій!

А на Лиман я звідтоді, як у дочки гостюю, не потикаюсь. Підчепиш там якесь страхопудало, а воно й кинеться тебе душити — ума йому не вставиш. Ні, з мене досить одного разу!..

ПРИГОЛОМШЛИВА РАДІСТЬ СЕКСУ!..

Увага!!! Всім-всім і негайно — любителям і професіоналам! Розкішно видану книгу "Радість сексу" — крейдяний папір, колосально-

вражаючі кольорові ілюстрації, в основу яких покладено знімки (без ретуші!) найпроникливіших англійських папараці, зроблені за допомогою прихованих камер; не книга, а своєрідний гімн любові (101 спосіб як досягнути нірвани!!!), багатюща енциклопедія інтимних послуг, керівництво до дії з детально-дохідливими і точними описами та фаховими порадами і водночас високопоетична, написана ніби на одному подихові; фоліант, що принесе вам справді приголомшливу радість сексу (як один казав: скільки там того життя!), що її ні пером описати, ні словами передати; зрештою, безцінний твір, який повинен бути в кожного на столі... себто поруч з ліжком, чи не антикварний посібник, що, як я певен, стане і вам істинним другом, порадником і навчителем (у виданні подається 101 порада чотирма мовами — українською, російською, англійською та міжнародною, есперанто), особливо для початківців (та й для профі теж), так ось таку книгу-диво ТЕРМІНОВО, у зв’язку з нагальною потребою, міняю на будь-яке видання (бодай і брошурного типу хай навіть і на газетному папері) із популярно-наукової серії "Венеричні хвороби та їх лікування". Згоден на доплату — зі свого боку.

Адреса в редакції.

Раджу не баритися, адже того міняйла, який озветься першим, чекає ще й своєрідна премія — за оперативність, гуманізм і милосердя, виявлені до ближнього.

Поспішайте, не втрачайте, може, й останньої можливості спізнати приголомшливу радість сексу, від якої (якого) потім — повірте моєму досвіду — не просто буде й отямитись.

З нетерпінням чекаю пропозицій від любителів спізнати нірвану сто та ще й одним способом! Не баріться з обміном!

ЧОЛОВІКИ... ВИМИРАЮТЬ?..

НЕ ДІЖДЕТЕСЬ!..

— Чоловіки! Законні і незаконні! Представники гіршої половини роду людського! Чоловіченьки і чоловічища, чолов’яги і чоловічки, всі, хто сильної статі! Мужчини! Хлопці-молодці! Парубки і братани! Дядьки і вуйки! Газди і свояки! Свати і швагери! Тесті і шуряки! І взагалі, хомо сапієнси у штанях! Вічно юні орли — мобілізуймося! Згуртуймося! Не підведімо коханих, представниць прекрасної половини роду людського — дружин зокрема і чарівних жінок взагалі — молодиць, газдинь, вуйкинь! На сто й один відсоток збільшимо якість і надійність нашої вічної мужської процедури по продовженню роду людського! Доведемо, що ми, як і раніше, на бойовому посту і за нами не стане. Хоч ми й у небезпеці, адже під загрозою рід наш чоловічий.

Всі оті вищенаведені хомо сапієнси у штанях! А тому — до відома жінок — чоловіків треба берегти. Більш того — рятувати. Так, так, богині наші, настав час рятувати своїх богів. Кожна рятує свого, а всі разом — усіх чоловіків разом! Бо чоловіки — вимирають.

Більше того, можуть взагалі щезнути зі світу білого, як свого часу щезли мамонти. Зважте, без мамонтів, кавалерів своїх, не вціліла жодна мамонтиха, бодай і з найбільшими бивнями — зважте на це, наші... роз-розпрекрасні!

Колись, ще в праісторичні часи, нам, чоловікам, уже загрожували масовою погибеллю. Хто? Та оті, що до прегарної та пречудової половини належать. Амазонки. Були такі войовничі жінки, жінки-вершниці. Були та, слава Богу, загули. З історичної арени. Чоловіків ті незрівнянні просто не терпіли. Як ото бджоли на дух не переносять трутнів, які, на їхню думку, не виконують ніякої роботи у вулику. А продовжувати рід бджолиний, маток запліднювати, та ще з ніжністю й любов’ю, — хіба це не відповідальна робота? Ще й яка! Хай спробує яка-небудь, бодай і розумна, бджола продовжити рід свій без трутня! Тож-бо! Але нашого брата, хоч у бджіл, хоч у людей чомусь не шанують. А думаєте, так легко і просто було і амазонкам догоджати, і рід людський з ними продовжувати? Та ще й з любов’ю… Хоч трутню, хоч чоловіку. Амазонки цього не цінили — із несвідомих бджіл приклад брали. Як тільки чоловік своє... гм-гм... зробить, пардон, рід людський продовжить (а деяка, бувало, ще і ще вимагає продовжувати той рід — до білого ранку!), амазонка його, невдячна, під оте саме місце ногою — котись, мовляв, подалі! Мавр своє зробив.

Але, слава Богу, чоловіки й войовничих амазонок пережали, як ото пізніше — войовничий матеріалізм чи такий же атеїзм.

І раптом — нове лихо. Якісь, даруйте, хромосоми вирішили нас зі світу білого позживати. Оті самі структури клітинного ядра, що забезпечують передавання спадкової інформації від клітини до клітини, від покоління до покоління, одне слово, матеріальні носії спадковості.

З Австралії прилетіла жахна новина: чоловік як біологічний вид може поступово зникнути, а лишаться самі лише жінки, хоч і невідомо з ким вони тоді оте саме... продовжуватимуть рід людський. Та ще й щоночі. Виявляється, біологи з австралійського університету провели досліди, співставили так звані "ікс" (жіночі) та "ігрек"-хромосоми, різні способи з’єднання яких і визначають майбутню стать майбутньої дитини. Жінки володіють парою "ікс"-хромосом, а чоловіки "ікс" та "ігрек". Так ось, підсумовуючи досліди, австралійські розумники й зробили сенсаційне відкриття: жіночі хромосоми залишаються такими, якими вони й були хоч і 100 мільйонів років тому (а втім, від спідниць ми іншого й не чекали), а ось чоловічі з часом все більше й більше піддаються мутаціям. І — о жах! — зменшуються... гм-гм... у розмірах. Уявляєте? Вже не хромосоми у них позалишалися, а якісь там, даруйте, мізерії. Тому й велика вірогідність того, що поступово чоловік, як біовид і зникне. Назовсім! Жах, та й годі!

Правда, одна професорка все того ж австралійського університету — вумна, мабуть, пані бабенція! — меланхолійно зауважила, що "ігрек"-хромосома може зникнути, але це не повинно стати приводом для тривоги, бо природа не допустить цього, адже без чоловіків, як виявила та пані професорка, не буде людей. Отих маленьких, з яких виростають великі.