— Так от,— почав Пті-Пейзан,— любий пане Анаксімандр...
Його звати Арнольф Архілохос, виправив помилку бухгалтерів помічник і вклонився.
— Архілохос? Дуже гарно. Я пам'ятав, що в вашому йменні є щось грецьке, балканське, щось таке, любий пане обер-бухгалтере...
— Помічник бухгалтера,— нагадав Архілохос своє соціальне становище.
— Помічник бухгалтера чи обер-бухгалтер — це майже одне й те саме,— посміхнувся промисловий магнат.— Хіба ні? Принаймні я не бачу в цьому ніякої різниці. Чи вам сподобалось отут у мене нагорі? Треба визнати, звідси відкривається прегарний краєвид. Перед вашими очима — все місто, річка і навіть президентський палац, не кажучи про собор, а он удалині видніється Північний вокзал.
— Дуже гарно, пане Пті-Пейзан.
— Ви перший службовець із відділу атомних гармат, котрий піднявся на цей поверх,— сказав магнат таким тоном, наче вітав Архілохоса із спортивним рекордом.
Він працює у відділі акушерських щипців, уточнив Архілохос. Обробляє матеріали Східної Швейцарії і Тіролю, а саме тепер — кантону Аппенцелль-Іннерроден.
— Справді? — здивувався Пті-Пейзан.— Ви працюєте у відділі акушерських щипців? Я навіть не знав, що ми робимо такі речі. А що воно таке?
Архілохос пояснив, що акушерські щипці, латинською мовою forceps,— це хірургічний інструмент, призначений для того, щоб під час пологів охоплювати дитячу голову, тоді весь процес відбувається швидше, ніж коли просто покладатися на природні перейми. Машинобудівний концерн Пті-Пейзана випускає щипці різноманітних конструкцій; але в усіх конструкціях треба розрізняти, по-перше, дві дзеркальні ложки, вигнуті так, щоб ними можна було обхопити дитячу голову, до того ж щипці мають іще вигини для таза і для промежин, така форма сприяє їх використанню під час пологів; по-друге, щипці різняться також ручками, вони можуть бути довгі чи короткі, дерев'яні чи металеві, із спеціальними пристроями чи без них; щипці різняться також замками, тобто затискачами, завдяки ним можна під час використання фіксувати обидві ложки хрест-навхрест. Ціна...
— Ви чудово знаєтеся на матеріалі,— усміхнувся промисловець.— Але про ціну ми поговоримо згодом. Тож, любий пане...
— Архілохос.
— Пане Архілохос, перейдімо тепер швидше до діла, я не зволікатиму і відверто скажу, що призначаю вас директором відділу атомних гармат. Правда, ви щойно сказали, ніби працюєте у відділі акушерських щипців, а я навіть не мав уявлення про те, що такий відділ існує. Це мене трохи збентежило, либонь, хтось щось поплутав, але на таких велетенських підприємствах, як наш концерн, завжди щось переплутується. Та дарма, це не має значення, ми з'єднаємо обидва відділи, і ви можете вважати себе директором відділу атомних гармат та відділу акушерських щипців, а їхні колишні директори підуть на пенсію. Я радий повідомити вас особисто про ваше підвищенні і побажати вам щастя.
— Пана директора Зевса із відділу акушерських щипців відвезли до лікарні.
— О, що з ним таке?
— Нервовий шок.
— А, виходить, він уже дізнався про мій намір,— здивовано похитав головою Пті-Пейзан.— Я збирався звільнити директора Єгуді з відділу атомних гармат. Завжди щось просочується додолу, занадто всі люблять правити теревені, та гаразд, директор Зевс випередив мене зі своїм нервовим шоком. Однаково мені б довелося його звільнити. Будемо сподіватися, що директор Єгуді поставиться до свого звільнення з більшою гідністю.
Архілохос набрався духу і вперше насмілився подивитись просто в обличчя Пті-Пейзанові, що й досі тримав у руках вишукану книжечку.
— Дозвольте спитати,— сказав Архілохос,— що все це означає? Ви мене викликали і призначили директором відділів атомних гармат і акушерських щипців. Мушу щиро сказати, це мене надзвичайно схвилювало, бо я не можу нічого зрозуміти.
Пті-Пейзан спокійно глянув на бухгалтерового помічника, поклав збірочку Гельдерліна на зелений картярський столик, сів у крісло й порухом руки запропонував Архілохосові теж сісти. Вони сиділи один проти одного у м'яких кріслах під ясним сонячним промінням, Архілохос аж затамував віддих, настільки урочистою здалася йому ця сцена. Нараз сяйнула думка, що тепер він нарешті дізнається причину всіх своїх загадкових пригод.
— Пане Пті-Пейзан,— знову боязко почав він, затинаючись,— я завжди вас шанував, ви посідаєте третє місце в світовій моральній споруді, яку я подумки звів, щоб мати собі якусь підпору. Ви йдете безпосередньо за нашим шановним президентом і за Мозером, єпископом давньо-новопресвітєріанської церкви, я відверто про це кажу і тим більше благаю вас пояснити мені причину ваших вчинків: бухгалтер Руммель і обер-бухгалтер Пті-П'єр запевняють, ніби все це сталося завдяки моїм звітам по Східній Швейцари і по Тіролю, але ж їх жодна людина не читала.
— Любий пане Агезілаос... — урочисто почав Пті-Пейзан.
— Архілохос.
— "Любий пане Архілохос, ви були бухгалтером чи обер-бухгалтером — я вже казав, що не дуже знаюся на таких речах,— а тепер ви директор, і це, певне, вас трохи бентежить. Розумієте, любий друже, треба всі ці незбагненні для вас події розглядати в аспекті широких світових взаємозв'язків, як частину різнобічної діяльності мого улюбленого машинобудівного концерну. Адже він випускає навіть акушерські щипці, як це я сьогодні вперше почув, на мою превелику радість. Сподіваюсь, що їх виробництво рентабельне.
Архілохос сяяв.
— Тільки в кантоні Аппенцелль-Іннерроден за останні три роки продано шістдесят дві штуки щипців.
— Гм, щось малувато, звичайно. Та гаразд. Треба це просто сприймати як вияв гуманності. Приємно, що поруч із виробами, які позбавляють людей життя, ми робимо й такі, що допомагають людям з'явитися на світ. Певна рівновага доконче потрібна, навіть коли це не завжди рентабельно. Треба бути вдячним і за це.
Вдячний Пті-Пейзан трохи помовчав.
— Гельдерлін у своєму вірші "Архіпелаг" називає комерсанта, а отже і промисловця, "далекодумним",— повів він далі, легко зітхнувши.— Це слово мене вразило. Наш концерн — величезний, любий пане Арістіпп, кількість робітників і службовців, бухгалтерів і секретарок просто неймовірна, Знати всіх — річ неможлива, я ледве пам'ятаю в лице директорів і навіть не всіх генеральних директорів, короткозора людина в цих джунглях заблукає, лише далекозорий чоловік, що не бачить окремих деталей і не зважає на окремі долі, а здатний бачити все в цілому і діє, маючи на оці далеку мету, тобто коли чоловік далекодумний, як сказав поет,— ви, звичайно, знаєте його твори? — тільки той, хто завжди планує щось нове, створює нові підприємства — в Індії, у Туреччині, в Андах, у Канаді — тільки такий чоловік не загине в болоті конкурентцій та монополій. Далекодумний... Я саме збираюсь приєднати до свого концерну трест гуми й мастил. Оце буде діло!