— Я їх попереджала, що ти так це сприймеш, — трохи зарозуміло сказала Герміона.
— Якщо ви гадаєте, що я дозволю шістьом людям ризикувати життям!..
— ...бо ми ж ризикуємо вперше, — зіронізував Рон.
— Це зовсім інакше — прикидатися мною...
— Та з нас це нікому не подобається, Гаррі, — серйозним тоном сказав Фред. — Ти собі уяви: щось піде не так — і ми назавжди залишимося худющими рябими очкариками.
Гаррі не засміявся.
— Ви нічого не зможете без моєї допомоги, вам буде потрібне моє волосся.
— То що — наш план провалився? — зітхнув Джордж. — Це ж очевидно, що без твоєї допомоги ми не дістанемо жодної твоєї волосинки.
— Ну, так, тринадцятеро проти одного типа, якому заборонено користуватися чарами; у нас нема шансів, — додав Фред.
— Смішно, — скривився Гаррі. — Страшно дотепно.
— Якщо доведеться застосувати силу, так і буде, — прогарчав Муді і його магічне око аж затремтіло, коли він люто вп'явся ним у Гаррі. — Тут усі повнолітні, Поттере, і всі готові йти на ризик.
Манданґус знизав плечима й скорчив гримасу. Муді скоса повернув у його бік магічне око.
— Не сперечаймося. Ми тільки час гаємо. Мені потрібне твоє волосся, негайно.
— Та це ж божевілля, нема потреби...
— Нема потреби! — прогарчав Муді. — Коли Відомо-Хто на волі й половина міністерства перейшла на його бік? Поттере, якщо нам пощастить, він заковтне фальшиву наживку й плануватиме захопити тебе тридцятого числа, але він був би ідіотом, якби не тримав десь тут на чатах одного-двох смертежерів, бо я й сам би так зробив. Поки діють чари твоєї матері, вони не можуть напасти на тебе чи на цей будинок, але дія чарів ось-ось закінчиться, а смертежерам приблизно відомо, де він розташований. Це наш єдиний шанс їх обдурити. Навіть Відомо-Хто не зможе розділитися на сім частин.
Гаррі перехопив Герміонин погляд, але відразу відвернувся.
— Отже, Поттере... кілька волосинок, якщо твоя ласка.
Гаррі зиркнув на Рона — той корчив йому гримаси, ніби підказуючи: "Та дай скоріше".
— Негайно! — крикнув Муді.
Усі погляди були звернені на нього, тож Гаррі схопив на маківці жмутик волосся й висмикнув.
— Добре, — Муді пошкутильгав до нього, на ходу витягаючи з баклажки затичку. — Сюди вкидай, будь ласка.
Гаррі кинув волосся в каламутну юшку. Коли воно торкнулося поверхні, настійка почала кипіти й диміти, і зненацька стала яскраво-золотиста й прозора.
— О, Гаррі, ти значно апетитніший за Креба з Ґойлом, — пожартувала Герміона, але побачила підняті Ронові брови, почервоніла й виправилась: — Ти ж розумієш, про що я... Ґойлів відвар завжди мені нагадував шмарклі.
— Так, прошу фальшивих Поттерів займати чергу, — сказав Муді.
Рон, Герміона, Фред, Джордж і Флер вишикувалися перед сяючою раковиною тітки Петунії.
— Одного не вистачає, — зауважив Люпин.
— Осьо, — похмуро буркнув Геґрід, схопив за комір Манданґуса й поставив одразу за Флер; та наморщила носа й ступнула крок уперед, опинившись між Фредом і Джорджем.
— Я ж ото казав, що ліпше б я був охоронцем, — пробурмотів Манданґус.
— Цить, — прогарчав Муді. — Я тобі вже теж казав, безхребетний хробаче, що як нарвемося на смертежера, то він захоче Поттера впіймати, а не вбити. Дамблдор завжди казав, що Відомо-Хто захоче покінчити з Поттером особисто. Якраз охоронцям і буде найгірше, бо смертежери їх убиватимуть не задумуючись.
Це не дуже заспокоїло Манданґуса, але Муді вже вийняв з-під плаща шість чарочок, роздав усім, і в кожну налив багатозільної настійки.
— Ну, всі разом...
Рон, Герміона, Фред, Джордж, Флер і Манданґус вихилили чарки. Усі зойкнули й скривилися, коли юшка потекла їм у горло. Їх миттєво почало роздувати й спотворювати, наче вони були з гарячого воску. Герміона й Манданґус на очах підросли; натомість Рон, Фред і Джордж зменшилися; чуби їхні потемнішали, а довге волосся Герміони й Флер ніби змоталося їм у голову.
Муді, якого це анітрохи не вразило, почав розв'язувати свої великі мішки, а як розігнувся, то перед ним, хекаючи й відсапуючись, стояло шестеро Гаррі Поттерів.
Фред і Джордж повернулись один до одного й сказали в один голос: — Ого... ми ж однакові!
— Хтозна, чогось мені здається, що я все одно гарніший, — роздивлявся своє віддзеркалення в чайнику Фред.
— Бе-е, — скривилася Флер, побачивши себе у дверцятах мікрохвильовки, — Білл, не дивись на мене... я бридка.
— Для тих, у кого одяг став завеликий, я маю менші розміри, — Муді вказав на перший мішок. — І навпаки. Не забудьте про окуляри, в бічній кишеньці є шість пар. А як одягнетесь, то в другому мішку знайдете свій багаж.
Справжній Гаррі подумав, що нічого химернішого він ще не бачив — а йому доводилось бачити чимало дивовиж. Він дивився, як шестеро його двійників нишпорять у мішках, витягують одяг, надівають окуляри й запихають у мішки свої речі. Хотілось попросити їх поводитися делікатніше, коли вони почали безцеремонно роздягатися, виставляючи напоказ його тіло — чого, мабуть, не робили б зі своїм.
— Я знав, що Джіні набрехала про татуювання, — сказав Рон, розглядаючи свої голі груди.
— Гаррі, в тебе такий жахливий зір, — зітхнула Герміона, нап'ялюючи окуляри.
Одягнувшись, фальшиві Гаррі Поттери взяли з другого мішка по рюкзаку й по совиній клітці з опудалом полярної сови в кожній.
— Добре, — сказав Муді, коли перед ним нарешті вишикувались семеро екіпірованих Поттерів-очкариків з багажем у руках. — Пари будуть такі: Манданґус полетить зі мною, на мітлі...
— А чо' це я з тобою? — крекнув найближчий до дверей Гаррі.
— Бо саме за тобою треба пильнувати, — прогарчав Муді, що й справді вже не зводив з Манданґуса свого магічного ока: — Артур і Фред...
— Я — Джордж, — сказав близнюк, на якого вказував Муді. — Ви що, не можете нас розрізнити, навіть коли ми стали Гаррі?
— Вибач, Джордж...
— Та я вас підколов, я справді Фред...
— Не клей дурня! — гаркнув Муді. — Другий з вас... Джордж, Фред чи хто там він... хай буде з Ремусом. Міс Делакур...
— Я посаджу Флер на тестрала, — втрутився Білл. — Вона не любить мітел.
Флер підійшла й стала коло нього, обдарувавши Білла таким сентиментальним і відданим поглядом, якого, сподівався Гаррі, ніхто й ніколи більше не побачить на його обличчі.