Гаргантюа і Пантагрюель

Сторінка 157 з 202

Франсуа Рабле

Ґастролари тим часом підступили, і я побачив, що за ними чвалає безліч розгодованих челядинців із кошиками, тайстрами, тюками, горнцями, ополониками і рондельками. Отак під проводом Жерунки якісь дифірамби, крепаколоми[452], епенони виспівуючи і кошики й рондельки відкриваючи, вони приносили у жертву своєму богу:

білий Гіппократ з ніжною

печенею,

хліб білий,

хліб м'який,

хліб канонік,

хліб буржуа,

карбонат шести гатунків,

козлятину смажену,

холодну печеню з телятини з імберцем і з перцем,

кускус,

утрібки,

фрикасе дев'яти гатунків,

паштет,

жирний бульйон на перше,

бульйон з заятини,

бульйон ліонський,

капусту головату з бичачим

шпиком,

меланж,

раґу.

А під них неодмінні трунки і насамперед добірне і смаковите біле вино, відтак кларет і червоне, холодне, як лід, його приносили і подавали у великих срібних кухлях. За цим ішло:

ковбаса ліверна з гострою

муштардою,

сосиски,

бичачі язики копчені,

соління,

хребці під горошком,

фрикандо,

кров'янка,

сервелат,

сальтисон,

шинка,

вепряча голова,

солена дичина з ріпою,

покраяна печінка з салом,

оливки у розсолі.

Все це вином присмачувалося.

Потім їй у пащеку запихали:

баранячі лопатки з часником,

паштети з гарячою підливою,

свинячі котлети з цибулячим

соусом,

каплунів, у їхньому соку

смажених,

курчат,

острюх,

ланей,

оленят, оленів,

зайців, зайченят,

куріпок, куріп'ят,

фазанів, фазенят,

павичів, павичат,

лелек, лелечат,

бекасів, бекасят,

ортоланів,

гиндиків, гиндичок, гиндичат,

припутнів, припутнят,

свинину з мустом,

качок з цибулячою підливою,

дроздів, хоростільників,

курочок водяних,

сизяків,

диких каченят,

турпанів,

чапель кочубеїв,

чирок,

норців,

бугаїв-гукал,

куликів,

колпиків,

орябців лісових,

лисух з цибулею-пором,

малинівок, козуль,

баранячі лопатки

з каперцями,

воловину по-королівському,

телячу груднинку,

варених курок і жирних

каплунів під бланманже,

рябчиків,

курчат,

трусів, трусенят,

перепілок, перепелят,

голубів, голуб'ят,

чапель, чапленят,

дрохв, дрохвенят,

шкаворонок,

цесарок,

ржанок,

гусей, гусенят,

кульонів,

куріпок лісових,

джурбаїв,

фламінго, лебедів,

колпиць,

вівчариків, журавлів,

куличків,

горличок,

кроликів,

їжатців,

хоростелей водяних.

Потім знов вино лилося за поріг.

Потім величезні паштети з дичини,

з жайворонків,

з вовчків,

з дикого козла,

з козулі,

з голубів,

з серни,

з каплунів,

паштети з салом,

свинячі ніжки з топленим

салом,

вишкварки,

ворони викладені,

сири,

персики,

артишоки,

соложеники,

артишоки гишпанські,

пиріжки з яйцями,

сорнетти,

пампушки,

марципани дванадцяти сортів,

вафлі, вергуни,

пиріжки з айвою,

сир,

збиті білки,

варення з миробалана,

желе,

Гіппократ червоний і рожевий,

пуплен, макарони,

тартинки дванадцяти гатунків,

крем,

повидло і конфітура

сімдесяти восьми гатунків,

драже ста кольорів,

кисляк,

вафельні трубочки з цукром.

Наостанок знову вино, щоб губи не посмагли і горло не пересохло.

Item[453] печеня.

Розділ LX

Які жертви приносили ґастролатри у піст своєму богу

Пантаґрюель, побачивши це брудне збіговисько жертводавців і цілі хури їхньої пожертви, скипів і вже збирався піти геть, але Епістемон умовив його почекати, чим же завершиться ця кумедія.

— А які ж жертви (сказав Пантагрюель) складає це лайдацтво черевомогущому богу в пісні дні?

— Зараз вам скажу (озвався лоцман). На фуршет вони йому пропонують:

кав'яр,

ікру,

масло свіже,

пюре горохове,

шпинат,

оселедця малосольного,

оселедця копченого,

сардин,

анчоусів,

тунців солоних,

капусту з олією,

боби з маслом і сіллю,

сто одмін салати: з кресу,

з хмелю,

з яєць біскупа, з рапунцеля,

з юдиних вух (себто з грибів,

що під старою бузиною ростуть),

зі шпарагів, з жимолости

і багатьох інших,

лососину солону,

вугрів солоних,

устриць у черепашках.

Потому треба налитися усмак. Усе в них, як годиться, вина вистачає. Потім йому пропонують:

міног у білому вині,

марен,

маренят,

лобанів,

лобанят,

скатів,

каракатиць,

осетрів,

китів,

макрелей,

камбал,

палтусів,

одноочок,

тюльок,

карпів,

щук,

паламід,

морських вовків,

морських їжаків,

морських коропів,

мечоносів,

морських ангелів,

крепідюлів,

міножок,

щупачків,

карпищ,

карпичат,

сальмину,

сальмиків,

дельфінів,

косатиків,

солей,

полей,

мідій,

омарів,

креветок,

скатів білих,

устриць печених,

молюсків,

лангустів,

корюку,

барбунів,

пстругів,

сигів,

тріску,

спрутів,

лиманд,

глосей,

сцієн,

пагеліусів,

скобликів,

карму сів,

верховодок,

линьків,

форелей,

мерлуз,

хариусів,

сепій,

буркунців,

тунців,

бичків,

раків,

колюшок,

мурен,

вугрів морських,

умбрин,

тріски,

карму сів,

вугрів,

вугриків,

черепах,

змій, себто лісових вугрів,

дорад,

курочок морських,

окунів,

осетрів,

в'юнів,

крабів,

равликів,

жаб.

Після такого м'ясива треба, звісно, випити, бо можна і духа визівнути. Потім йому офірують:

мерлузу солону,

стокфиш,

яйця молоденькі, яйця

мнякенько зварені,

яйця круті,

яйця печені,

яєшню окату, яєшню бевку,

путрю,

калапацю тощо,

тріску звичайну,

метеликів,

вахню,

морських щупачків,

а щоб це легше травилося і засвоювалося, пиятика триває. Насамкінець йому підносять:

рижу,

проса,

каші,

мигдального масла,

льодів,

фісташок,

фістиків,

фиґ,

винограду,

зміячки еспанської,

мамалиґи,

чорносливу,

дактилів,

кістяків,

лісових горіхів,

пастернаку,

артишоків,

та ще й знову з розлив-морем.

У них тільки й клопоту, як би дорогими і щедрими пожертвами свого бога Ґастера вгонобляти, а ви повірте мені, що ідола Елагабала, ба навіть ідола вавилонського Ваала за царя Валтасара не вгонобляли так, як його. А проте сам Ґастер має себе зовсім не за бога, а за останнього злиденника і бездольника. І, достоту як колись цар Антигон Перший відповів такому собі Гермодоту, який величав його у віршах Богом і Сином Сонця: "Мій лазанофор[454] інакшої думки" (лазаном називали череп'яну вазу або уринал), так і Ґастер відсилав цих підоплічків і лизунів до свого сосуда, аби вони подивилися, пометикували і подумали, що ж за божество криється в його дристусі.

Розділ LXI

Як Ґастер вигадав способи жати і зберігати пашницю

Тільки-но ці гаспидські ґастролатри ретирувались, Пантагрюель заходився пильно вивчати Ґастера, шляхетного магістра наук і мистецтв. Ви самі здорові знаєте, що Природа поклала йому на харч хліб і все хлібне, а з призволу небес ніщо йому не перебаранчає добувати і зберігати хліб.