О, невмолимі скам'янілі дні, Міцна рука над людьми і богами ...Чигає там, у сірій далині, Лягає горами за нами.Ми подолаєм знов. Ще не одні Нам скоряться. Над все є вірна криця Та нам також судилося розбиться Колись і десь об гори кам'яні.