Патер Йошт перестав мугикати.
— Зараз буде, пане Новотний, — квапливо відповів він. — Ніяк не знайду потрібного виразу. У нас уже були "сатанинські махінації"?
— Позавчора.
— Ага. А "підступна змова" теж була?
— Була.
— "Підле шахрайство"?
— Було сьогодні.
— "Безбожний винахід"?
— Уже разів із шість.
— Шкода, — зітхнув патер Йошт. — Здається, ми надмірно розкидалися думками. Як вам сподобалася сьогоднішня передовиця, пане Новотний?
— Сильна, — сказав пан метранпаж. — Але вже пора складати завтрашню.
— Зараз буде, — запевнив патер Йошт. — Я гадаю, що нагорі були задоволені ранковим номером. Ось побачите, що прийде його превелебність єпископ. "Йоште, — скаже він, — це ви добре втнули". А "бісівський шабаш" уже було?
— Було.
— Шкода. Треба поставити нові батареї і відкрити вогонь. Йоште, сказав його превелебність, не жалійте пороху. Все минуще, але ми — вічні... Пане Новотний, а ви не підкажете якогось путящого вислову?
— Ну, хай "злочинна обмеженість". Або "паталогічна злоба".
— Годиться! — зітхнув з полегкістю патер Йошт. — Пане Новотний, де у вас беруться такі добрі ідеї?
— Зі старих комплектів "Друга народу". Ну, давайте вже передовицю, велебний отче.
— Зараз буде. Зачекайте: "Злочинна обмеженість і патологічна злоба певних кіл, що Вааловими ідолами баламутять чисту воду Петрової скелі..." Ага, зараз буде: "...Петрової скелі... Каламутять чисту воду", так... і водружають на ній золотого тельця, що зветься диявол, або ж Абсолют..."
— Є вже передовиця? — пролунало в дверях нічної редакції.
— Laudetur Jesus Christus , ваша превелебність! — скрикнув патер Йошт.
— Є вже передовиця? — повторив вікарний єпископ Лінда, швидко входячи до кімнати. — А хто писав ранкову передовицю? Господи боже, що це ви встругнули! Який йолоп це написав?
— Я... — забелькотів патер Йошт, відступаючи назад. — Ваша... преве... я думав...
— Він думав! — загорлав єпископ Лінда, грізно блискаючи окулярами. — Ось маєш! — і, зіжмакавши ранковий номер "Друга народу", кинув його під ноги Йоштові. — "Я думав!" Ти ба — він уміє думати! Чого не зателефонував? Чого не спитав, що треба писати? А ви, Коштял, як ви могли дати таке до друку? Ви теж "думали", еге? Новотний!
— Пробачте, — шепнув метранпаж, весь трусячись.
— Нащо ви дали це до друку? Ви теж "думали" ?
— Ні, перепрошую, — запротестував метранпаж. — Я, прошу вашої превелебності, мушу складати, що мені дадуть.
— Ви мусите робити лише те, що хочу я! — рішуче заявив єпископ Лінда. — Йоште, сядь і читай, що ти вранці наляпав! Читай, кажу!
— "Вже давно, — почав патер Йошт тремтячим голосом читати свою власну ранкову передовицю. — Вже давно... нашу громадськість турбує... Підле шахрайство..."
— Що?
— Підле шахрайство. Ваша превелебність! — заскиглив патер Йошт. — Я думав... я... я тепер бачу...
— Що?
— Що це надміру сильний вираз — "підле шахрайство".
— Ще б пак! Ну, читай далі.
— "...підле шахрайство з так званим Абсолютом... яким масони, євреї та інші прогресисти... баламутять світ. Науково доведено..."
— Ви подивіться на цього Йошта! — заволав єпископ Лінда. — Він щось науково довів! Читай далі!
— "...науково доведено, — мурмотів нещасний Йошт, — що так званий Абсолют... така сама безбожницька афера, як і... фокуси спіритів..."
— Стривай, — з раптовою лагідністю сказав вікарний єпископ. — Напиши таку передовицю: "Науково доведено... — написав? — ...доведено, що я, патер Йошт, йолоп, бовдур, недотепа..." — написав?
— Так, ваша преве... — шепотів приголомшений Йошт. — Диктуйте далі, ваша пре...
— Кинь це в кошик, сину мій, — сказав превелебний, — і слухай як слід своїми дурними вухами. Ти читав сьогоднішні газети?
— Читав, ваша...
— Щось не віриться. Сьогодні вранці, любий мій патере, вийшло насамперед "Послання" Моністичної спілки; там сказано, що Абсолют, — це та сама Монада, яку моністи завжди проголошували богом, і, таким чином, культ Абсолюту цілком відповідає моністичному вченню. Ти читав це?
— Читав.
— Далі в газеті є повідомлення, що масонські ложі рекомендують своїм членам культивувати Абсолют. Читав?
— Читав.
— Далі — що на Синодальному з'їзді лютеран супер-інтендант Маартенс прочитав п'ятигодинну лекцію, в якій доводив тотожність Абсолюту з явленим господом. Читав це?
— Читав.
— Далі декларація "Вільної мислі", "Послання" Армії Спасіння, комюніке теософічного центру "Адьяр" , відкритий лист, адресований Абсолютові й підписаний Товариством взаємодопомоги наймитів, заява Спілки власників каруселей, підписана її головою Я. Біндером, далі "Голос Консганцької спілки", спеціальні випуски "Голосу з того світу", "Анабаптиста" і "Абстинента". Любий мій, ти читав усе це?
— Читав.
— От бач, любий сину, там усюди гучно рекламують Абсолют на свою користь, роблять йому аванси, всякі завидні пропозиції, обирають його почесним членом, меценатом, покровителем, богом і бозна-ким ще, а в нас тим часом якийсь навіжений патер Йошт, даруйте, якийсь нікчемний Йоштик репетує, що це підле шахрайство та науково доведена афера! Матінко пресвята, ну, ти ж і поміг нам!
— Але ж, ваша превелебність, мені наказали... писати... проти... цих подій...
— Так, наказали, — суворо перебив його вікарний єпископ. — Та невже ти не бачиш, що становище змінилося? Йоште, — вигукнув єпископ, підводячись, — наші дарохранительниці спорожніли, наші овечки побігли за Абсолютом; Йоште, недотепо ти мій, коли ми хочемо вернути собі тих овечок, то повинні прихилити на свій бік Абсолют. У всіх церквах треба поставити атомні карбюратори... а втім, ти, патере, цього не зрозумієш. Пам'ятай одне: Абсолют повинен працювати
102
на нас; він повинен бути нашим — тобто тільки нашим. Capiscis, mi fili?
— Capisco? — прюшепогів патер Йошт.
— Deo gratias! — Йоштику, тепер ти завернешся назад, як той Савл. Напиши гарненьку перед овицю, де повідомиш, що Свята конгрегація зважила на прохання пастви і прийняла Абсолют до лона церкви. Пане Новотний, ось вам Апостольське послання: складіть жирним потрійним цицеро і заверстайте на першій сторінці. А ви, Коштял, напишіть у рубриці місцевих новин, що голова правління МЕАТ Г. X. Бонді в неділю прийме з рук архієпископа святе хрещення і до того наші палкі поздоровлення, розумієте? А ти, Йоште, сідай і пиши... Стривай, тут на початку потрібен якийсь сильний вираз.