Це любовні листи? Похітливі фотографії? Юнацькі поезії? Документи таємних сект? їх товста в'язка. На сміття повикидати? Спалити? Але де?
Він роздирає їх на дрібненькі кусочки й кидає у ватерклозет. Пускає воду. На другий день заходить жінка до його бюра, задихана:
— То ти кинув... ти, правда?
Він блідне й мовчить. Кволим голосом:
— Що?
Вона:
— Прийшли робітники, кажуть: треба розвалювати мур, труба забита, кажуть, що...
Він:
— Що? Що? Що?
— М'ясом, кажуть, кишками молодої дівчини, порубаної на куски...
СУЧАСНІСТЬ (Мюнхен). — 1987. — № 3.
БАБОВАЛ Роман, переклад з італійської, 1987.