Доктор Фаустус

Сторінка 181 з 190

Томас Манн

Томас Mанн

==========

Роман написано в 1943–1947 рр.

==========

Примітки перекладача

склав Дмитро Наливайко

1. Віоль д'амур — різновид віол, старовинний струнний смичковий інструмент.

2. "Листи темних людей" — сатиричний антиклерикальний твір, написаний німецькими гуманістами P. Кротом, Г. Буше і У. фон Гуттеном; вийшов у двох частинах в 1515–1516 рр.

3. Рейхлін Йоганн (1455–1522), Крот Рубеан (1480–1540), Муціан Руф (1471–1540), Гесс Еобан (1484–1540) — німецькі гуманісти доби Відродження і Реформації.

4. "Gesta Romanorum" ("Діяння римлян" — латин.) — середньовічний збірник оповідок історичного й легендарного змісту, складений у першій третині XIII ст. ченцем Елімандом. Згодом Т. Манн написав роман "Обранець" на сюжет однієї з цих оповідок (про чудовне життя папи Григорія).

5. Золота сфера — сфера уявлень гуманістів Відродження, яка примиряла античність і християнство, античну й християнську міфологію (звідси Богородиця— "мати-годувальниця Юпітера").

6. Священна дорога. — Ця дорога в давній Греції з'єднувала Афіни з Елевсіном, культовим центром богині родючості й землеробства Деметри. Тут двічі на рік, весною і восени, відбувалися свята (елевсінські містерії).

7. Якх — одне з імен Діоніса, бога землеробства й виноградарства.

8. Лютер Мартін (1483–1546) — визначний діяч Реформації в Німеччині, переклав на німецьку мову Біблію, супроводивши її розділи передмовами й примітками.

9. …тій брауншвейг-вольфенбюттельській принцесі, що вийшла заміж за сина Петра Великого. — Йдеться про принцесу Шарлотту, яка 1711 року вийшла заміж за царевича Олексія й померла 1715 року; мати Петра II.

10. Мудрі поради Соломонові — одна з книг Біблії, Старого заповіту (Мудрості).

11. Hetaera esmeralda — латинська назва тропічного метелика, в перекладі означає "оксамитна блудниця".

12. Чоловік з Віттенберга — німецький фізик Ернст Фрідріх Хладні (1756–1827); в науці описані явища називаються "фігури Хладні".

13. Канон — тут форма багатоголосої музики, заснована на принципі імітації, проведенні всіма голосами тієї самої мелодії, але різних її фраз.

14. Поліфонія — вид багатоголосся в музиці, заснованого на рівноправності голосів; спершу поліфонія розвивалася в хоровій музиці.

15. …Галле, міста Генделя… — Георг Фрідріх Гендель (1685–1759), великий композитор німецького барокко, народився в Галле.

16. …Лейпціга, міста кантора церкви Святого Томаса… — Йоганн Себастіан Бах (1685–1750), великий німецький композитор барокко, виконував обов'язки кантора й органіста в лейпцігській церкві Святого Томаса.

17. …два пов'язаних алітерацією чаклунських замовлянь фульдською говіркою. — Йдеться про притаманне давньонімецькому віршуванню повторення групи приголосних при наголошених голосних в межах одного вірша (рядка); фульдська говірка — говірка міста Фульди та його округи в середній Німеччині.

18. Оттон III (980-1002) — імператор Священної Римської імперії німецької нації, середньовічного державного утворення. Все сказане про нього в тексті достовірне, окрім поховання у вигаданому автором місті Кайзерсашерні. Насправді Оттон III похований в Аахені.

19. Сціпіон Публій Корнелій (бл. 235 — бл. 183 до н. е.) — римський полководець, прозваний Африканським за перемоги над Карфагеном у Другій пунічній війні.

20. Чімабуе (бл. 1240–1320) — італійський живописець флорентійської школи, один з митців проторенесансу (пізнього середньовіччя, в якому розвивалися ренесансні тенденції).

21. Страдіварі Антоніо (1644–1737) — славетний італійський майстер струнних смичкових інструментів, працював у Кремоні.

22. Тутті (всі — іт.) — звучання всіх інструментів в оркестровій музиці.

23. Хоровод блудних вогників — фрагмент із ораторії "Засудження Фауста" французького композитора-романтика Гектора Берліоза (1803–1869).

24. Заклинання вогню — заключна сцена в музикальній драмі "Валькірія" німецького композитора-романтика Ріхарда Вагнера (1813–1883).

25. Кантилена — співуча плавна мелодія.

26. Лур — старовинний скандінавський духовий інструмент.

27. Танок кістяків на цвинтарі — в "Танці смерті", оркестровій фантазії французького композитора Каміла Сен-Санса (1835–1921).

28. Гліссандо — ковзання від ноти до ноти по струнах або клавішах.

29. Ерарівські педальні арфи — арфи, винайдені французьким майстром Ераром (1752–1831).

30. Кванц Йоганн Йоахім (1697–1773) — німецький музикант, віртуоз гри на флейті й гобої.

31. "Послання до римлян" (апостола Павла) — одне з ранньохристиянських апостольських послань, які ввійшли в Новий заповіт.

32. Квінтове коло — зіставлення гам, де гами віддалені одна від одної на квінту вверх чи вниз, перебуваючи з нею в домінантному відношенні.

33. Терцієва спорідненість — між тризвуччями, тоніки яких знаходяться на відстані терції, тому терція одного є тонікою другого.

34. Неаполітанська секста — секста, що утворюється між четвертим і другим низькими ступенями. За допомогою терцієвої спорідненості й неаполітанської сексти відкривається можливість модуляції в далекій тональності.

35. Енгармонійна заміна — різні назви звуків тієї самої висоти і висотна рівність звуків різних назв. Кожен звук темперованого звукоряду може бути водночас як піднятим на півтону (знак дієз) нижчим звуком, так і піднятим на півтону вищим звуком (знак бемоль), що збагачує можливості модуляцій в іншій тональності.

36. "Мармурова статуя" — оповідання Йозефа фон Айхендорфа (1788–1857), німецького письменника-романтика. Волею автора роману вигаданий персонаж створює неіснуючу оперу на сюжет цього оповідання.

37. Преторіус Міхаель (1571–1621) — німецький композитор і музикальний теоретик.

38. Фробергер Йоганн Якоб (1635–1695) — німецький органіст і композитор раннього барокко.

39. Букстегуде Дітріх (1637–1707) — німецький композитор і органіст; як і Фробергер, був попередником Баха.

40. …між розквітом Генделя і Гайдна. — Розквіт творчості Георга Фрідріха Генделя припадає на першу третину XVIII ст., а розквіт творчості Йозефа Гайдна — на останню його третину. Це час між розквітом музики німецького барокко і музики віденського класицизму.

41. Соната для рояля опус 111 — остання, 32 соната Бетховена до-мінор.