Читаючи газети, я, зрештою, навчився передбачати, коли під час моїх наступних відвідин я почую від отця Понса:
— Я починаю нову колекцію.
Ми з Руді залишилися друзями. Ми обоє сприяли розбудові Ізраїлю. Я дав грошей, а він там оселився. Отець Понс тисячі разів заявляв, що його страшенно тішить відродження івриту — цієї священної мови.
Єрусалимський інститут "Яд Вашем" вирішив присвоїти звання "Праведник світу" тим, хто в часи нацизму й терору уособлював усе найкраще, що є притаманним людству, і рятував євреїв, ризикуючи власним життям. Отець Понс дістав звання "Праведника світу" у грудні 1983 року.
Він про це так і не дізнався, бо незадовго перед тим помер. Звичайно, його скромності не сподобалася б церемонія, яку ми з Руді планували влаштувати; звичайно, він протестував би, кажучи, що не треба йому дякувати, що він лише виконав свій обов'язок, йдучи за покликом серця. Правду кажучи, найбільше задоволення від такого свята отримали б ми, його діти.
Того ранку ми з Руді вийшли пройтися стежинами гаю в Ізраїлі, який був названий його ім'ям. У Гаю отця Понса росте двісті сімдесят одне дерево, символізуючи двісті сімдесят одну врятовану ним дитину.
Біля підніжжя старих стовбурів тепер росли молоді деревця.
— Поглянь, Руді, дерев стає дедалі більше, їх кількість тепер нічого не означатиме.
— Усе вірно, Жозефе. Скільки в тебе дітей? Четверо. А онуків? П'ятеро. Врятувавши тебе, отець Понс урятував дев'ять душ. У моєму випадку — дванадцять. У наступному поколінні їх буде ще більше. А далі — більше й більше. За кілька століть число порятованих ним сягне кількох мільйонів.
— Він, як той Ной.
— Ти ще пам'ятаєш Біблію, нечестивцю? Оце так дивина…
Ми з Руді відмінні в усьому не менше ніж раніше. І так само любимо один одного. Ми можемо запекло посперечатися, а потім обнятися й побажати один одному на добраніч. Щоразу, як я приїжджаю сюди, на його ферму в Палестині, або коли він відвідує мене в Бельгії, ми гарикаємося з приводу Ізраїлю. Хоч я й підтримую цю молоду державу, але не завжди схвалюю її дії, на відміну від Руді, який виправдовує та обстоює найменші пориви ізраїльського режиму, навіть найбільш войовничі.
— Послухай, Руді, бути за Ізраїль не означає схвалювати все, що вирішує Ізраїль. З палестинцями треба укладати мир. У них стільки ж прав жити тут, як і в тебе. Це — їхня територія також. Вони тут жили ще до створення держави Ізраїль. Уся історія переслідування нашого народу мала б спонукати нас звернутися до них зі словами, яких ми самі чекали стільки століть.
— Так, але наша безпека…
— Ми маємо прагнути миру, Руді, — ось чого нас учив отець Понс.
— Не будь наївним, Жозефе. Найкращим засобом домогтися миру нерідко є війна.
— Я не згоден. Що більше ненависті накопичиться між двома таборами, то меншою буде можливість укласти мир.
Щойно по дорозі до оливкової плантації ми минули палестинський будинок, по якому нещодавно проїхали гусениці танка. Розкидані речі валялися в пилюці, що курилася до небес. Дві групи хлопчаків затято билися серед руїн.
Я попросив Руді зупинити джип.
— Що це таке?
— Наші репресії у відповідь, — відповів він. — Учора один палестинець-смертник вчинив терористичний акт. Три жертви. Ми мали відреагувати.
Нічого не сказавши йому у відповідь, я виліз із машини й пішов по уламках.
Дві групи-суперниці, єврейські й палестинські хлопчики, кидали один в одного камінням. Оскільки каміння часто не влучало в ціль, один хлопчик схопив уламок балки, підбіг до найближчого супротивника і вдарив. Відповідь не забарилася, за кілька митей хлопчаки обох кланів лупцювали один одного уламками дощок.
Я з криком кинувся до них.
Чи вони злякалися? Чи скористалися нагодою, щоб припинити бійку? Але розбіглись у протилежні боки.
Руді неквапливо підійшов до мене.
Нахилившись, я помітив загублені хлопчаками предмети. Це були кіпа і палестинська хустина. Один предмет я поклав у праву кишеню, другий — у ліву.
— Що ти робиш? — запитав мене Руді.
— Починаю нову колекцію.
Примітки
1
Район Брюсселя. (Тут і далі — прим. перекладача.)
2
"Пемза" французькою називається "pierre ponce" (дослівно "камінь з пемзи"), що звучить однаково з іменем отця — pere Pons.
3
Дитяча гра в карти, на яких зображено сім родин; члени кожної з них належать до різних професій. Виграє той, хто збере швидше і більше повних сімей: тата, маму, сина, дочку, дідуся, бабусю.
4
Гра у м'яч, подібна до нашого "вибивайли".
5
Мішна — кодекс релігійних законів і рабинських традицій, одна з частин Талмуду.
6
Талмуд — корпус традиційних коментарів-повчань, що регламентують релігійне життя юдеїв. Є два Талмуди: Єрусалимський, що складається з Мішни і Ґемари, та Вавилонський.
7
Швидко (нім.).
8
Ponce Pilate — Понтій по-французьки звучить "Понс".
9
Бар міцва — церемонія з нагоди досягнення релігійного повноліття хлопчиками у 13 років.
10
Йом-Кіпур — Судний день, День Великого прощення у євреїв, що настає через десять днів після Нового року.
11
Рош-Ашана — Новий рік у євреїв.