Чужинець на чужій землі

Сторінка 140 з 192

Роберт Гайнлайн

— Смерть — це не смішно.

— Тоді чому так багато жартів про смерть? Джилл, для нас, людей, смерть така сумна, що ми мусимо з неї сміятися. Всі ці релігії — вони суперечать одна одній з будь-якої точки зору, та у кожній з них є способи, як допомогти людям бути достатньо хоробрими, щоб сміятися навіть тоді, коли вони знають, що помирають.

Він зупинився, і Джилл відчула, що він майже впав у стан трансу.

— Джилл? Чи можливо, що я шукав неправильно? Чи може бути так, що кожна з усіх тих релігій — істинна?

— Що? Як це можливо? Майку, якщо якась із них істинна, тоді всі інші — хибні. Це логічно.

— Ну і? Вкажи мені найкоротший напрямок у всесвіті. Це не означає, що той шлях, який ти вкажеш, і є найкоротшим. Але ти в будь-якому разі вказуєш просто на себе.

— Ну, і що ж це доводить? Ти навчив мене істинній відповіді, Майку: "Ти є Бог".

— І ти є Бог, мила. Я не сперечався... Проте цей факт не залежить від моєї віри і може означати, що всі інші віри істинні.

— Ну... Якщо всі вони істинні, тоді просто зараз я хочу вшанувати Шиву, — Джилл наполегливо чіткою дією змінила тему.

— Маленька язичниця, — ніжно сказав він. — Вони виженуть тебе із Сан-Франциско.

— Але ж ми збираємося до Лос-Анжелеса... Де цього не помітять. О! Ти є Шива!

— Танцюй, Калі, танцюй.

Через якийсь час вона прокинулася вночі — і побачила, що Майк стоїть біля вікна, дивлячись на місто.

— Щось сталося, мій брате?

Він повернувся і заговорив:

— Їм не потрібно бути нещасними.

— Любий, любий! Думаю, нам краще забрати тебе додому. Місто — погане місце для тебе.

— Але я все одно це знатиму. Біль, хвороби, холод та бійки — для цього немає жодної потреби. Це так само безглуздо, як ті бійки маленьких мавп.

— Так, любий. Але ти тут нічим не зарадиш...

— Зараджу!

— Що ж... Якимось чином — так. Ось тільки це не просто одне місто; це п'ять мільярдів людей. Чи ще більше. Ти не можеш допомогти п'ятьом мільярдам людей.

— Сумніваюся.

Він підійшов і сів поряд з нею.

— Тепер я їх ґрокаю; я можу з ними говорити. Джилл, я можу знову виступати... І можу змусити простаків сміятися щохвилини. Я впевнений.

— Тоді чому б так і не зробити? Патті точно буде рада... І я теж. Мені подобалося бути там; а тепер, коли ми розділили воду з Патті, ми будемо як вдома.

Він не відповів. Джилл відчувала його свідомість і знала, що він думає, намагаючись ґрокнути. Вона чекала.

— Джилл? Що я маю зробити, щоб отримати духовний сан?

Частина 4

Його скандальна кар'єра

Розділ 30

Перша змішана група постійних колоністів прибула на Марс; з двадцяти трьох членів екіпажу першої команди вижили сімнадцять, і шестеро з них повернулися на Землю. Майбутніх колоністів готували в Перу, на висоті 16 000 футів. Президент Аргентини однієї ночі втік у Монтевідео, прихопивши з собою стільки портативного обладнання, скільки зміг спакувати в дві валізи, а новий Президент почав процес екстрадиції перед Вищим Судом, щоб повернути його, — чи хоча б ті дві валізи. Відбулося прощання з Еліс Дуглас — неофіційно, у Національному Соборі, з менше ніж двома тисячами відвідувачів, репортерів та стереокоментаторів, які віддали належне стійкості духу, з якою Генеральний Секретар переніс важку втрату. Трирічний жеребець на ім'я Інфляція з жокеєм Джінксом Дженкінсом, який важив 126 фунтів, виграв дербі у Кентуккі, коли ставки на нього становили сорок чотири до одного. Двоє гостей колонії Айротель Луїсвілль відділилися від тіла: один добровільно, а інший — від серцевого нападу.

Ще одне піратське видання забороненої біографії "Диявол та Преподобний Фостер" одночасно з'явилося в новинах по всіх Сполучених Штатах; до сутінок всі копії книги були спалені, а висхідники — знищені, з паралельним, щоправда незначним пошкодженням рухомого та нерухомого майна, — плюс з певною кількістю травм, каліцтв та звичайних злочинів. Британський Музей розпустив чутки, що має копію першого видання (неправдиві), як і Ватиканська Бібліотека (правдиві — проте книга була доступна лише теологам).

У Теннессі знову представили для розгляду законопроект, в якому йшлося про те, чи слід прирівняти число "пі" до трьох. Його виніс на обговорення комітет громадської освіти та моралі, без жодних заперечень схвалила нижня палата, — та у верхній палаті він загинув. Міжконфесійна група фундаменталістів відкрила офіси у Ван-Бюрені та Арканзасі — для того щоб зібрати гроші й відправити місіонерів до марсіан. Доктор Джубал Гаршоу з радістю відправив їм щедру пожертву, проте завбачливо підписав її ім'ям (та адресою) видавця "Нового Гуманіста", затятого атеїста та його близького друга.

Окрім цього, у Джубала було дуже мало причин радіти — останнім часом про Майка було надто багато новин, і всі вони були безрадісні. Він дорожив нечастими візитами Джилл та Майка і ще більше цікавився його розвитком — особливо після того, як той відкрив у собі почуття гумору. Але тепер вони приїжджали ще рідше, і Джубала ці зміни не радували.

Його не стурбувало те, що Майк прибув з Об'єднаного Теологічного Семінару з купкою несамовито розлючених теологів на хвості: деякі з яких приїхали тому, що вірили у Бога, а інші — тому, що не вірили, та всіх їх об'єднувала зненависть до Людини з Марса. Джубал щиро вірив, що все, що останнім часом відбувалося з богословами, не виллється ні у що більше від зустрічі, а цей досвід буде корисним для хлопця; наступного разу знатиме, з чим має справу.

Так само він не почав непокоїтися, коли Майк (з допомогою Дугласа) під вигаданим іменем вступив на військову службу до Збройних сил Федерації. Він був точно впевнений (з особистого досвіду), що жоден сержант не зможе перевантажити Майка, — і навпаки, зовсім не переймався тим, що могло статися з сержантами чи іншими чинами. Непримиримий старий реакціонер, Джубал спалив своє почесне звільнення, а також усе, з цим пов'язане, в той день, коли Сполучені Штати відмовилися від власних збройних сил.

Насправді Джубала трохи дивувало те, який скромний безлад створив Майк як "рядовий Джонс", і те, як довго це тривало — майже три тижні. Він закінчив свою військову кар'єру того дня, коли скористався ситуацією під час лекції з орієнтування, щоб висловитися про абсолютну марність опору та насилля за будь-яких обставин (з певними сторонніми коментарями про бажаність зменшення надлишку населення шляхом канібалізму), і запропонував стати піддослідним кроликом для будь-якої зброї будь-якого походження, щоб довести, що застосування сили не тільки не є необхідним, айв буквальному розумінні неможливим, коли посягаєш на треновану людину. Пропозицію Майка відхилили; його просто вигнали.