Р и т а (не звертаючи на неї уваги). Ну? Не думав, що я можу, га? Xa-xa-xal Думав, тільки пелюшки мити можу? Що ж ти мовчиш? Подобається, кажи?
Корній сильно ставить чарку на стіл, не одповідає.
Р и т а. Ха-ха-ха! Обережно, чарку розіб'єш, двадцять сантимів коштує, не хватить заплатити. Xa-xa-xal (Обходить). Мулене, дякую! О, дякую.. Ну що, Мігуелес, може, ви зо мною хочете? Ах, ви не вмієте! Ну, не треба... А публіки скільки. (До неї). Цікаво, правда? Ха-ха-ха! (Публіка розходиться, балакаючи).
Ш т і ф. Ви чудово танцювали, це щось надзвичайне. У вас така пластика...
Р и т а. Невже? Пластика? О, у мене пластика, ха-ха-ха!.. А ви не п'єте? Панове, мусите всі пити, бо буду сердита. Блек, пийте, я не хочу, щоб коло мене були тверезі очі! Мусите всі п'яні бути.
Б л е к. У п'яного, мадам, очі більш тверезі, ніж у тверезого.
Р и т а. Все одно! Мулен... О, мій Мулен... які в тебе зараз чудові очі. Білий Медведю! Подивись, які очі у месьє Мулена. Подивись. Мулен, покажи моєму мужу, які в тебе очі зараз... Масляні, жадні, ха-ха-ха! Такі і в мого мужа були колись... Що ви, панове, шепочетесь? Не вірите? Спитайте у мого мужа. А Мулен все так же дивиться... Одурів, правда? Але чекай, ти ще рано дивишся... так. А це забув... (Виймає з-за корсажа карти). Хочеш грати?..
М ул е н (з викликом). Хочу!
Р и т а. А? Не боїшся вже?
М у л е н. Все одно. Чим швидше, тим краще! Давай!
Р и т а. О? А я не хочу... Панове, хто хоче з нами в карти грати? У нас гарна гра. Ми граємо з Муленом на поцілунки. Кожний поцілунок мій коштує сто франків або одна ніч любові.. Але я на поцілунки тільки з моїм Муленом граю. Вже програла йому п'ять поцілунків, ще п'ять і... і... я твоя? Правда? Amie, га? Ха-ха-ха! Чуєш, Білий Медведю? Хочеш грати з нами?.. Але, бідний, чим же ти гратимеш? Хіба полотном? Ха-ха! Ну, Мулен! Граймо! Панове, хто хоче? Мігуелес? Блек? Кардинал?
С а ф о. Я хочу грати!
Р и т а. О? Чудесної Теж на поцілунки?
С а ф о. О, ні, я на гроші. Кардинал, я хочу грати.
М у л е н. Штіфе! Грай! Ставка — скільки хто хоче. Гра — штос.
Всі тихо між собою балакають. Підходить Янсон.
Р и т а. Поцілунок на червоного короля. На тебе, Білий Медведю! Ха-ха-ха!
М у л е н. Ще хто?
Я н с о н. На жирову кралю сто франків або один поцілунок.
С н і ж и н к а (схопившись вражено). Янсоне, це що?
Я н с о н (спокійно). Краса виграє.
М у л е н. Ще хто?
С а ф о. І я на жирову кралю десять франків.
Р и т а. Ого! Швидше, Мулене!
М у л е н. Ще хто? Нікого? Одчиняю колоду. (Дає направо й наліво).
С а ф о. Жирова краля! Програла!
М у л е н. Побита!
Я н с о н (спокійно). Краса виграє.
Р и т а. Ну, Білий Медведю? Хто кого: чи Мулен тебе, чи ти Мулена?
М у л е н. Раз-два. Раз-два. Червоний король. Побитий. Шість поцілунків! Прошу. Хто ставить?
К а р д и н а л (виймаючи гаманця). Гм! Я волів би, дитинко, щоб ти грала на поцілунки. (Дає гроші).
С а ф о. Он я-як? Ах, ти ж... Ну, чекай!
Р и т а. Два зразу на червоного короля! Кінчать —так кінчать!
М у л е н (в захваті). Чудово! Ще хто?
Я н с о н. Сто на жирову кралю.
С а ф о. Я десять на неї!
М у л е н. Чудово! Одчиняю колоду. Раз-два. Раз-два. Раз-два. Червоний король. Побитий. Вісім поцілунків!..
С а ф о. Далі ж, далі! Що за свинство!
М у л е н. Ах, далі... (Здає).
Р и т а. Білий Медведю! Побиває тебе Мулен! Та що ти все п'єш? Ти б краще пограв! Га? Не хочеш? Останні два поцілунки ставлю... (В голосі мука і одчай завзяття). Прощайся. Ну?
Корній помалу встає й підходить до столу, заклавши руки в кишені.
М у л е н (з легкою тривогою, але й з викликом дивиться на нього). Месьє Корній хоче грати?
К о рн і й. Ні, хочу дивитись.
Р и т а. Тільки дивитись?
С а ф о (незадоволено). Е, я не хочу грати, як так.
К а р д и н а л. То найкраще, дитинко, давай сюди гроші. То не наша гра.
М у л е н (до Рити). Ну? (Випиває склянку вина).
Р и т а (встає. Глухо). Уже вісім? Більше ніхто не хоче грати?.. Ну, розуміється. Значить, зараз кінець?
Ну!.. Знаєте що, Мулене: або квит на все, або... кінець грі і... всьому. Хочете?
М у л е н (хвилюючись). На все квит чи тільки на поцілунки?
Рита. Ха-ха-хаї І тут торгується. Ні, за рукавички, що ви сьогодні купили, я вам зостанусь винна п'ять франків! Кінець або так, або так! Ну?
М у л е н. Добре. На червоного короля?
Р и т а. На червоного короля!
М у л е н (здушено). Одчиняю колоду. Раз-два. Раз-два.
К о р н і й. Стійте. (Дуже хвилюється, хрипло). Ні, нічого... здавайте!
Р и т а. Що ти хотів? Що ти хотів? Чекайте, Мулене! Що ж ти хотів, говори скоріше! Ну? Ну, що? Ну, говори ж, ти!
К о р н і й. Нічого, далі...
Р и т а (дико). А-а! Ну, так далі, Мулене, далі, швидше кидай подлого червоного дурня! Швидше ж, ну!.. Руки дрижать, — теж мужчина!
М у л е н (трясучись весь). Раз-два. Раз-два. (Всі напружено слідкують).
Р и т а. Швидше! Швидше!
М у л е н. Червоний король! Побитий!
Р и т а (тихо опускаючись на стілець). Ну, от і кінець. Побитий. (Заплющує очі й сидить як мертва). Тепер кінець.
К о р н і й (хрипло, голосно). Ну, а тепер весь квит на моє полотно... На полотно. Ну?
М у л е н (розтеряно). На полотно?
Рита хутко підіймається й напружено застигає.
К о р н і й. Так, на моє полотно. Не варте?.. Програю, ваше полотно і... Чорна Пантера. Виграю... моє полотно... і... Чорна Пантера.
Р и т а (гордо). Чорна Пантера не програється! Я йду за Муленом. Ходім!
К о р н і й (тихо). Я не скінчив же... Я хотів сказати: " і Чорна Пантера буде вільною". Вона може й тоді піти з Муленом. (До Мулена). Ну? (Мулен вагається).
С н і ж и н к а (обурено). О, крамар паскудний! Та грайте ж!
М у л е н (з кривою посмішкою). Добре! На що ставите?
К о р н і й. На жирову кралю.
С а ф о. Ой, не треба, вона програє!
К о р н і й. Здавайте.
М у л е н (дрижачим голосом). Одчиняю колоду. Раз-два... Раз-два... Раз-два...
Довго рахує. Видно, як Рита дрижить і жадно слідкує за картами;
Корній стиснув кулак, стоїть непорушне; Сніжинка глибоко зітхає.
М у л е н. Жирова краля... (Убитим голосом). Взяла...
Випускає карти й криво-жалко посміхається до всіх. Всі глибоко зітхають.
К о р н і й. Полотно моє... А Чорна Пантера вільна... (До неї). Хочеш додому?