Балаган, або Кінець самотності!

Сторінка 33 з 33

Курт Воннегут

Канделябр, який привезла Мелоді, відтворював ідилічну сцену освідчення вельможного пана простій пастушці під деревом, повитим виноградною лозою.

Коли святкували останній день народження старого, той свічник розбили: сп'яніла рабиня Уенда Бурундук-П'ята Рівера зачепила його ногою.

Коли Мелоді вперше підійшла до Емпайр-стейт-білдінга, а доктор Суейн вийшов до неї і запитав, хто вона і чого їй треба, дівчина впала навколішки перед президентом, тримаючи в простягнутих руках заповітний свічник.

– Добридень, дідусю,– сказала вона.

Якусь хвилину доктор Суейн мовчав. А тоді допоміг дівчині підвестися.

– Заходь,– мовив він.– Прошу тебе, заходь.

На той час доктор Суейн і не здогадувався, що він, ледь покинувши вживати три-бензо-психоаміл, зачав у містечку Ербана сина. Він подумав, що Мелоді – це одна з випадкових прохачок. Та й узагалі до тієї несподіваної зустрічі президент і на думці не покладав, що в нього можуть об'явитись нащадки. Вілбер Нарцис-Одинадцятий Суейн ніколи особливо не прагнув відтворювати до себе подібних.

Тож коли Мелоді навела йому несміливі, але переконливі докази їхньої кровної спорідненості, в нього виникло почуття, про яке пізніше в розмові з Війрою Бурундук-П'ятою Заппою він скаже так: "Якимсь чином я тріснув і зовсім несподівано крізь цю щілину проникла в мене вагітна голодна дитина, яка стискала в руці мейсенський свічник, Отак воно".

Історія Мелоді була така:

Її батько – позашлюбний син доктора Суейна та вдови з містечка Ербана, був одним з небагатьох щасливців, яким поталанило вціліти після так званого Ербанського побоїща. Потім його завербували барабанщиком в армію винуватця тієї бойні – герцога Оклахомського.

Хлопець став батьком Мелоді, коли йому виповнилося чотирнадцять років. Матір'ю дівчинки була сорокалітня праля, яка прибилася до війська. Щоб уберегти дитину на той випадок, коли вона раптом попаде в полон до Стюарта Іволги-Другого Мотта – короля Мічігану, смертельного ворога герцога,– й забезпечити співчутливе ставлення з боку монарха, Мелоді дали родове ім'я Іволга-Друга.

І вона таки попала в полон до короля Мічігану. Було їй тоді шість років. Це сталося після битви за місто Айова, під час якої загинули батьки дівчинки.

Отак воно.

А на ту пору король Мічігану вже перетворився на пожадливого мерзотника, який держав гарем із захоплених у полон дівчаток, чиї родові імена були такі ж, як у нього, тобто з Іволг-Других. І мала Мелоді поповнила той страшний звіринець.

Але чим огидніші моральні тортури доводилося їй терпіти, тим частіше згадувала вона передсмертні слова свого батька. Той сказав:

– Пам'ятай, ти – принцеса. Ти – онука короля Канделябрійського, короля Нью-Йорка.

Отож бо.

І тоді якось уночі вона викрала з королівського намету мейсенський свічник.

Потім Мелоді проповзла під полою намету надвір, у місячну ніч.

Так почалась її дивовижна мандрівка на схід – усе на схід та й на схід,– у пошуках свого легендарного діда, палац якого був найвищим будинком у світі.

Скрізь їй зустрічатимуться родичі. Якщо не Іволги, то принаймні інші птахи або ще якісь живі істоти.

Вони підгодовуватимуть дівчину і показуватимуть їй дорогу.

Хтось подарує Мелоді плаща. Інший дасть светра та компас. Ще хтось – дитячу коляску. А ще один – будильника.

Від когось вона отримає голку й нитку, а також золотий наперсток.

Ризикуючи життям, якийсь сміливець перевезе її через річку Гарлем на Острів Смерті.

І так далі.

Примітки

2

Слова, які пишуться на супровідних паперах службовим особам. (Тут і далі – примітки перекладачів.)

3

Протягом сорока років цей 102-поверховий хмарочос у Нью-Йорку був найвищою в світі спорудою. У свідомості багатьох американців він і досі лишається "королем хмарочосів", з даху якого відкривається панорама на 80 миль довкола.

4

За свідченням істориків, у роки війни за незалежність (1774–1776) Дж. Вашінгтон, наблизившись зі своїм військом до річки Раппаханок, штат Віргінія, щоб довести можливість форсування бурхливої річки, пошпурив на другий бік срібний долар.

5

Приблизно 80 гектарів.

7

Робочий кабінет президента США в Білому домі.

8

Президенти США в 1869–1877 і 1921–1923 рр.

9

Деніел Бун (1734–1820) – американський піонер, дослідник Середнього Заходу, засновник штату Кентуккі.

10

Римсько-католицьке й англіканське свято, коли вшановують усіх святих – відомих і невідомих. Існує повір'я, що в його переддень можна зустріти привидів.

11

Парк Рок-Крік – один а найбільших парків у Вашінгтоні, улюблене місце відпочинку дітей.

12

Казкова країна Оз – витвір фантазії американського письменника Лімана Френка Баума (1856–1919), що написав про неї серію з чотирнадцяти книжок, дуже популярних серед дітей в англомовних країнах.

13

Один з найвідоміших "спіричуелз" – негритянських духовних гімнів.

14

Фукідід (прибл. 460–400 рр. до н.е.) – видатний давньогрецький історик.

15

1803 року США купили у Франції за 15 мільйонів доларів так звану західну Луїзіану – великі території в пониззі річки Міссісіпі.