Але найбільше, після їхнього взаємного кохання, обіймів та по-цілунків, їх цікавило питання про те, де і як їм зустрічатися надалі. Треба було щось придумати, і Роберта вже зрозуміла, що придумувати доведеться їй — і якнайшвидше. Хоч Клайд був явно дуже нетерплячий і хотів бачити її найчастіше, він все ж не міг нічого запропонувати, — принаймні нічого прийнятного.
Та придумати що-небудь реальне було нелегко, це так само розуміла Роберта. Про другу поїздку до сестри або до батьків у Більц не можна* було й думати раніше, ніж за місяць. А який інший привід вона могла знайти? Нові подруги на фабриці чи пошта… бібліотека… "Християнська асоціація молодих жінок"… Усе це придумав Клайд. Але все це давало Роберті волю в найкращому разі години на дві, а Клайд мріяв про такі побачення, як оце. Та й дуже мало вже залишалося літніх субот і неділь!
РОЗДІЛ XIX
Роберта і Клайд думали, що їхнього повернення до Лікурга і всієї їх спільної поїздки ніхто й не помітив. По дорозі з Фонди до Лікурга вони не бачили в трамваї жодного знайомого. А коли Роберта прийшла додому, Грейс була вже в ліжку. Вона прокинулася тільки для того, щоб задати Роберті кілька випадкових і байдужих запитань про її поїздку: як поживає сестра? Чи пробула в неї весь день, чи їздила в Більц або Тріпетс-Мілс? (Роберта відповіла, що вона весь час пробула у сестри.) Грейс сказала, що їй треба незабаром поїхати до Тріпетс-Мілса, побачитися з батьками, і швидко заснула.
Але наступного вечора дівчата, які жили у Ньютонів, Опал Фе-ліс та Олів Поп (вранці вони ке виходили до сніданку, бо напередодні пізно повернулися з Фонди, з тих самих місць, де Роберта була в суботу), сидячи за обіднім столом, зустріли Роберту, яка щойно зайшла, веселими і добродушними, але не дуже приємними для неї вигуками:
— А, от і ви! Відразу видно, що побували в "Старлайт-парку!" Як вам сподобалося танцювати там, міс Олден? Ми бачили вас, а ви нас і не помітили. — І перш ніж Роберта встигла придумати яку-небудь відповідь, міс Феліс додала: — Ми намагалися спіймати ваш погляд, та ви, здається, нікого не бачили, крім вашого кавалера. Можу вас поздоровити, ви шикарно танцюєте.
Роберта була мало знайома з цими дівчатами, і до того ж їй завжди невистачало сміливості і здогадливості, щоб швидко і спритно відповісти жартом і виплутатися з несподівано скрутного становища: вона запаленіла і з хвилину не могла вимовити ані слова. Адже вона вчора сказала Грейс, що пробула весь день у сестри! А Грейс сиділа напроти і дивилася їй просто в обличчя, трохи відкривши рота, наче хотіла вигукнути: "Он воно що! Танці! Кавалер!" А на хазяйському місці за столом сидів Джордж Ньютон — худий, тямущий, допитливий, — і його колючі очі, тонкий ніс і загострене підборіддя повернулися до Роберти.
Але вона швидко зрозуміла, що треба щось відповісти.
— Так, я була там, — сказала вона. — Я їздила туди з друзями сестри.
Вона мало не додала: "Ми пробули там недовго!", але стрималася. В цю хвилину на допомогу їй прийшла завзятість, успадкована від матері. Кінець кінцем, чому вона не могла поїхати до "Старлайт-парку", якщо їй захотілося? І яке право мають Ньютони або Грейс, чи будь-хто інший вимагати в неї звіту? Вона живе на свої кошти і сама за себе відповідає. Але в той же час вона зрозуміла, що її спіймали на брехні,— і все через те, що вона живе тут, де її повсякчас про все розпитують і стежать за кожним її крюком.
— Мені здається, цей юнак не з Лікурга, я його тут не зустрічала, — з цікавістю додала міс Поп.
— Так, він не звідси, — коротко і холодно сказала Роберта.
Вона з жахом думала, що її спіймали на брехні перед Грейс і
та обурюватиметься з її потайкості і зради в дружбі. їй хотілося підвестися із-за столу і піти, щоб більше не повертатися. Але вона постаралася стримати себе і твердо подивилася в очі обом дівчатам. Потім зухвало глянула на Грейс і м-ра Ньютона. Якби її продовжували розпитувати, вона назвала б яких-небудь вигаданих друзів свого зятя або навіть зовсім відмовилася б відповідати. З якої речі!
Того ж вечора їй довелося переконатися, що така відмова неминуча. Як тільки вони після обіду повернулися в свою кімнату, Грейс сказала з докором:
— Ти, здається, сказала мені, що була весь час у сестри?
— Ну, і що ж? — визивно і навіть різко відповіла Роберта.
Вона не намагалася виправдуватися, бо знала: Грейс тільки удає, ніби її обурює аморальний вчинок Роберти, а насправді її просто роздратувало і образило, що Роберта вислизнула без неї і, виходить, гребує нею.
— Гаразд, більше тобі не доведеться брехати мені: можеш ходити без мене куди завгодно і бачитися з ким завгодно. Я більше нікуди з тобою не піду і навіть не хочу знати, куди ти ходиш і з ким. Але я заперечую проти того, щоб через тебе ніяковіти мені перед Джорджем і Мері. Ти мені кажеш одне, а потім виявляється, що все це неправда і ти просто хотіла втекти від мене, а вони можуть подумати, що я сама брешу! Я не хочу!
Вона була дуже ображена, засмучена й розлючена, і Роберта подумала, що їй нічого не залишається, як виїхати звідси. Грейс причеплива, немов п'явка; в неї немає особистого життя, і вона не вміє створити його. Поки вони разом, Грейс вимагатиме, щоб Роберта присвятила себе їй, ділилася з нею кожною своєю думкою, кожним почуттям. Та якщо розповісти їй про Клайда, Грейс буде обурена й шокірована і, безперечно, накинеться на неї або навіть викриє її. Тому Роберта сказала тільки:
— Як хочеш, будь ласка. Мені все одно. Я нічого й не збираюся говорити, поки не вважатиму за потрібне.
З цієї відповіді Грейс зрозуміла, що Роберта не бажає більше дружити з нею і взагалі не хоче мати з нею нічого спільного. Вона одразу ж підвелася і вийшла з кімнати, пряма, мов палиця, з високо піднесеною головою. ~ А Роберта зрозуміла, що відсьогодні Грейс — її ворог, і їй захотілося бути якнайдальше звідси. Усі вони тут надто обмежені: вони ніколи не зрозуміють і не допустять, щоб у неї були якісь таємні еідносини з Клайдом. А додержувати таємниці йому необхідно, — так він пояснив Роберті. їй це важко, навіть принизливо, і все-таки вона безмірно дорожить цими відносинами, вона кохає його, дуже кохає. І тепер вона повинна знайти якийсь спосіб захистити себе і його від сторонніх поглядів. Треба переїхати.