Туве Маріка Янссон народилася 9 серпня 1914 року в Гельсінкі.
Батько - Віктор Янссон - був відомим скульптором.
Мати - Сігне Гаммартсен - працювала графічним дизайнером, була відомою художницею та ілюстратором книг.
Була найстаршою дитиною в сім’ї та мала двох молодших братів - Ларса та Пер-Улофа.
В десять років, завдяки матері, почала займатись створенням ілюстрацій до дитячого журналу.
Дитинство Янссон пройшло у Фінській затоці Балтійського моря, що ща 50 кілометрів на схід від Гельсінкі, куди сім’я виїжджала кожного року на тривалий проміжок часу.
Повернувшись додому після навчання за кордоном працювала ілюстратором книг та створювала карикатури на замовлення.
Навчалась в школі в Бруберзі, звідки за погану поведінку та карикатуру на вчителя 1930 року батьки забрали та відправили до дядька.
У віці п’ятнадцяти років у 1930 році виїжджає на навчання до Стокгольму, Швеція. Там у 1933 році отримала диплом, закінчивши Коледж мистецтв, ремесел та дизайну. Під час навчання займалася малюванням, вивчала художнє оформлення книг та кераміку.
В період 1933-1937 років навчалася в Графічній школі Фінської академії образотворчого мистецтва.
1938 року закінчила Школу витончених мистецтв у Парижі, яка є однією з найвпливовіших шкіл Франції.
У віці чотирнадцяти років Янссон написала та проілюструвала першу книгу “Сара і Пеле і восьминоги Водяного”, яка не була опублікована до 1933 року.
Найбільшої популярності письменниці приніс цикл книг про мумі-тролів, створювати яких вона розпочала 1935 року, коли дядько, який зловив Янссон на крадіжці їжі, розповів їй про мумі-тролей, які мають крижане дихання та не люблять тих, хто краде їжу.
1938 року письменниця написала казкову повість “Малюк троль та велика повінь”, до якої також створила ілюстрації. Проте книга була видана лише в 1945 році. Після виходу даної повісті у світ вийшло продовження “Мумі-троль і комета” в 1946, що принесло письменниці найбільшу популярність. В книзі в деталях описувалась Долина мумі-тролів, де відбувалась переважна більшість подій в подальших історіях.
1943 року відбулася перша персональна виставка Янссон як художниці. Виставка отримала багато позитивних відгуків, а також критики щодо незавершеності робіт.
1948 року, подорожуючи Францією та Італієї, художниця змінює стиль, після чого, в 1955 році, відбувається наступна виставка картин.
1945 року художньо оформила столову заводу в Гельсінкі.
1949 року вийшла повість “Диво-капелюх”, що продовжувала історію мумі-тролів. Після виходу книги історія мумі-тролів стала відома по всьому світу.
у Шведському театрі в 1949 році відбулася прем’єра п'єси “Мумі-троль і комета”.
1952 року, після виходу “Мумі-троль і комета” в перекладі на англійську мову, Янссон отримала пропозицію від видавництва Британії щодо створення коміксів про мумі тролів. Так в період 1953-1960 років виходили друком комікси про мумі-тролів в лондонській газеті “The Evening News”. Цикл містив 21 історію. З 1960 по 1975 роки Циклом коміків займався молодший брат Ларс.
За цикл книг про мумі-тролів 1966 року була нагороджена Міжнародною золотою медаллю імені Ганса Крістіана Андерсена.
1953 року створила настінний розпис з будівлі середньої школи в місті Кар’я.
1954 року створила алтарний розпис в церкві в Теува.
Всього було написано 8 книг про мумі-тролів, остання з яких - “Наприкінці листопада” - вийшла 1970 року. Також було видано 4 книги в картинках. за мотивами “Небезпечного літа” Янссон написала п’єсу “Мумі-тролі за лаштунками”. Книги про мумі-тролів були перекладені більш ніж 40 мовами світу.
Починаючи з 1960-х років популярність мумі-тролів згасає, письменниця покидає серію та зосереджується на коротких романах для дорослої аудиторії.
1968 року була опублікована автобіографічна повість “Донька скульптора”. Книга складається з окремих коротких спогадів Янссен про дитинство.
1987 року, після смерті матері, було написано повість “Літня книга”, в якій описано останнє літо матері письменниці, та її власні переживання.
1996 року вийшла книга “Картинки з острова”, яка була написана у співавторстві з Тууліккі. Книга змальовує літні місяці, які письменниця провела на власному острові.
Ім'я письменниця чотири рази вносилось до Особливого списку Ганса Крістіана Андерсена.
Протягом 1930-х років подорожувала європейським країнами. Під впливом від подорожей створювала нові оповідання та короткі статті, ілюстрації. Публікувала творчість в періодичних виданнях, журналах, газетах.
Певний час в 1940-х була заручена з журналістом Атосом Вінтареном. Одна заручини були розірвані з невідомих причин. Журналіст став прототипом героя циклу про мумі-тролів - Снусмумрика.
Створилювала ілюстрацію для антифашистського сатиричного журналу “Гарм” з 1930-х по 1953 рік.
У журналі “Гарм” були надруковані ілюстрації Гітлера в підгузку, який вимагає додатковий шматок пирога та Сталіна, що дістає з величезних ножен меч, який насправді виявився крихітним.
З 1950-х років співпрацювала з фірмою “Fazer”, яка займалась випуском шоколаду та цукерок. Янссон створювала для компанії рекламу в журналах та розробила зображення мумф-троліс спеціально для лінії продукції фірми.
З 1956 року перебувала в постійних стосунках з художницею Тууліккі Піетіля, з якою прожили разом 45 років. Саме з художниці був написаний персонаж Туу Тіккі у повісті “Чарівна зима”.
Янссон виступала проти шлюбу та проти дітей за власними принципами. Про свої стосунки з Піетеля пара розповіла лише в 1993 році на прес-конференції.
На отримані кошти від продажу книг купила острів Клувхар у Фінській затоці, де проживала разом з подругою.
Проілюструвала книги “Аліса в Країні чудес” та “Полювання на Снарка” Льюіса Керола та “Гобіт” Джона Толкіна.
1998 року у письменниця виявили рак молочної залози, а потім рак легенів.
З 2000 року і до смерті Янссон перебувала в госпіталі.
Померла 27 червня 2001 року, у віці 86 років, від раку. Похована на Кладовищі Геєтаніємі в Гельсінкі.