$Ранні роки
13 вересня, на початку осені, на світ з,явилось ангельське немовля. Це був 1916 рік. Новонародженого хлопчика назвали Роальд Дал. В майбутньому він стане дуже великою постаттю у літературі всього світу та увійде в історію, як людина, за творами якої знімаються фільми. На той момент батьки жили у місті Лландафф, де й трапилась ця велика подія. Главу сімейства звали Гаральд. Раніше він був одружений, але шлюб рано закінчився по причині смерті дружини. Чоловік був набагато старше від матері Роальда. Після трагічно закінченого союзу, мужчина знову скріплює відносини штампом. Його нову дружину звуть Софія Магдалена. У майбутнього письменника є ще брати та сестри, тому багатодітна родина живе дружньо та весело. Але, сімейне затишшя незабаром змінюється бурею, що приносить з собою горе, одне за одним. Спочатку на той світ відправляється сестра. Дівчинку не змогли врятувати. Вона померла від апендициту. Ця біда трапилась у 1920 році. Цей рік був найтяжчим для сім,ї, бо через невеликий проміжок часу вмирає люблячий тато та коханий чоловік. Хвороба легенів, що переросла у тяжку пневмонію, зупинила серце п,ятидесяти семеричного Гаральда. Але ж, бідна жінка, все-таки, залишилася не зовсім самотньою. Їй потрібно жити далі та виховувати діточок. Тим паче, ось, в родині з,явиться ще один подарунок долі. Народилась маленька дівчинка, яка, звісно, вже ніколи не побачить свого татка. Матір тепер є єдиною годувальницею та опорою для рідних людей. Тому чітко усвідомлює що в неї не має права розслаблятися та жаліти себе. А ще вдова повинна виконати прохання чоловіка, який дуже бажав того, щоб його нащадки змогли отримати прекрасну англійську освіту. Для чого Софія збирає всіх та разом переїжджають до Великобританії в пошуках кращого життя.
$Освіта
Школу творчий хлопчик не дуже полюбляв. Він ніяк не зміг змиритися з місцевими порядками та устоями. Суворі вчителі могли навіть жорстоко покарати. З учнями теж не складалися відносини, часто траплялись постійні сварки та бійки. Так було в першій школі, у 1923 році, куди прийшов гризти граніт науки, що ніяк йому не піддавався. Він був дуже чутливою дитиною та постійно сумував за домом. Тому мати часто отримувала листи від сина, в яких він не стримувався і у всіх фарбах письмово передавав свої емоції. Материнське серце, звісно, не могло витримати страждань нещасною дитини. В результаті цього вона намагалась підшукати краще місце, де б йому було комфортно. Там, де він зміг би гарно навчатися. Інші заклади було нескладно знайти, та вони теж розчаровували юнака. Так, невдовзі, перед ним відкрились наступні двері. На цей раз це був інтернат Святого Петра, коридорами якого учень бродив зі смутком в очах. Гарних відміток й на горизонті не було видно. Нічого хлопчину не могло зацікавити, щоб почати відмінне навчання. А Софі знов вислуховували свого синочка, який не витримував цих випробувань. Хоча добре розумів, що без освіти не буде гідного життя. Проте, якийсь гарний досвід тут був отриманий. У 1984 році читачі змогли на власні очі прочитати та пережити той крик дитячої ранимої душі, що сидів у невдалому учні всі шкільні роки. Роальд, на його думку, мав одну ваду. Чомусь, йому здавалось, що великий зріст, під два метри, є безглуздим та смішним. Мабуть, це було нав,язано однокласниками, бо ті завжди ображали та висміювали учня. Але, згодом, зріст став його плюсом. Завдяки цьому він грав у футбол та досягав високих показників у спорті. Мабуть, якщо й надалі займався вже професійно цим захопленням, то неодмінно став би футбольною зіркою. Хоча, далі ця винагорода все одно його чекала, тільки в іншій сфері діяльності. Отримавши атестат про середню освіту, на горизонті майорів вступ до університету. Це було би правильним рішенням. Але не для Даля. Прийнявши зважене рішення, відмовився від диплома вищого закладу. В той період почав застосовувати на практиці свої знання у мистецтві фотографії. Він захоплювався цим ще в шкільних стінах, де робив перші кроки фотографа. Наступною станцією, куди він крокував, була велика компанія, що мала назву "Шел". Попрацювавши там, зміг отримати гарний життєвий досвід.
$Творчість
Норвезький письменник хотів бачити шанувальників своєї творчості не тільки в дорослих людях, але й в маленьких дітях. Як результатом, його плідними працями стали повісті, романи, новели, оповідання, а також казки та твори з фантастичним супроводом. У 1959 році автор випустив цілий збірник гумористичного характеру, який більшості прийшовся до смаку. Мало хто не любить посміятися від душі. Саме для таких поціновувачів він старався з радістю. Вміння бути улюбленцем мільйонів змогли гідно оцінити, за що Дал отримав не одну премію за успіхи у літературі. Одна з них стала премією Єдгара По, котра була вручена у 1959 році.
"Матильда"- книга написана у 1988 році. Її можна віднести більше до дитячих повістей. Та, коли на екран вийшов фільм за цим сюжетом, то комедія водночас стала сімейною. В даному випадку автор зміг здивувати як дітей, так і дорослих. Начало розповіді переносить читача у будинок, де мешкає, на перший погляд, щаслива родина. Але формулювання "на перший погляд" тут в точку. В маєтку живуть мама, тато та їх маленька дитина. Дівчинка на ім,я Матильда знаходиться саме в тому віці, коли дуже потребує уваги батьків. Проте, цього бажає тільки вона сама. Кожен із батьків не має часу на дурниці. Вони не розуміють навіщо дочці потрібні безглузді розмови, бо дитина може піти на двір і провести приємно час зі своїми однолітками. Насправді, подружжя зайнято тільки своїми справами. Батько весь час тривожиться за роботу. Він займається продажами, тому дуже важливо контролювати гроші, рахуючи кожну копійку. Виконання обов,язків глава сімейства успішно виконує, а більше нічого він й не повинен робити. Матінка має заняття теж не менш важливе. Вона повинна бути в курсі всіх серіальних пліток, якими обмінюється з подругами на зустрічах. Дівчинку помічає лише вчителька у школі, яка перейнялась теплими почуттями до учениці. Вони не тільки розмовляють на перервах, але й жінці доводиться захищати свою підопічну від нападок жорсткої директорки. Бо від тої тремтить вся школа. Кінець цієї цікавої історії дуже незрозумілий, як для нормальних батьків. Матильда лишається жити з улюбленою вчителькою, бо її батьки переїхали з рідного міста. Мабуть, такий варіант стане найкращим для дитини, яка весь час знаходилась в байдужій родині.
Перший раз фільм показали влітку 1996 року. Він дуже запам,ятався та сподобався шанувальникам.
"Джеймс і гігантський персик"- це історія для дітей, яка вийшла у світ 1961 року. Центральним персонажем є маленький хлопчик, котрий якимось чином опинився всередині солодкого та соковитого плода. Та, перед цим, в його житті були не зовсім хороші події. Дитина дуже любила тварин. Він дивився на них в зоопарку, куди приводили свого сина батьки. Проте, зараз він не любить великого носорога та дуже жахається цього звіра. Той одним ковтком з,їв матусю та татуся. Джеймс дуже сумує за ними та тепер вимушений жити у своєї тітки. Одного дня, бавлячись на дворі, хлопець помічає персикове дерево. Піднявши очі до самої гори, погляд його потрапляє на фрукт, який має дуже великі розміри, зовсім не такі, як в інших персиків. Дивним чином, в одну мить, він вже у самому персику. Там малюк зустрічає різноманітних жучків. Вони знайомляться та заводять бесіду. Ось так цікаво та неординарно розвиваються події, в яких опинився головний персонаж.
У 1996 році дитячі очі змогли побачити мультик, що був знятий за сюжетом книги.
"Чарлі і шоколадна фабрика"- казка, яка була створена у 1964 році. Цю книгу спочатку побачили в Америці цього ж року, а через три роки вона з,явилась й у Великобританії. У центрі повісті знаходиться хлопчик на ім,я Чарлі. Він, як і всі діти, мріє про солодке дитинство, в якому кожного дня буде ласувати шоколадними цукерками. На то мість, він отримує їх тільки у свято свого дня народження. Бо, живе в великій родині, котрій не вистачає навіть на хорошу їжу, не те що на шоколад. Але в місті, де мешкає хлопчина, знаходиться шоколадний завод. На ньому виготовляють різноманітні цукерки, а шоколад там ллється річками. Чарлі навіть не уявляє, що колись зможе на власні очі побачити виробництво смаколиків. Ці бажання є тільки в його мріях, які, до речі, майже не здійснюються. Дивним чином власник солодкого заводу вирішує запросити у гості до себе на фабрику певне коло дітей. Малюків буде небагато. Тільки ті, які виграють певний конкурс. Звісно, головний герой зумів одержати перемогу та з задоволенням завітав у свою мрію. Казка закінчується тим, що дитина отримує не тільки бажані солодощі, а ще й становиться справжнім помічником людини, яка володіє цим шоколадним багатством. Маленькі шанувальники та їх батьки змогли побачити втілення улюбленої книги на екрані у 1971 році, а потім ще й у 2005 році.
$Особисте життя
У 1951 році Роальд вирішує змінити місце проживання та переїжджає до Сполучених Штатів Америки. Там він знайомиться з місцевими пам,ятками й намагається дізнатись більше цікавого у сфері відомих особистостей. З цієї причини відвідує світські вечори, на які його із задоволенням запрошують. Одного разу, прийшовши на чергову вечірку, він зустрічається поглядами з прекрасною жінкою, котра виглядає справжньою прикрасою на даній події. Особу звали Патріція Ніл, яка на той період тільки ступала на червону зоряну доріжку. Почуття між людьми перерости в щось велике, коли Дал вирішив зробити пропозицію вийти за нього заміж. Відповідь була позитивною. Тому, у 1953 році, цей союз був скріплений офіційно. Через два роки у подружжя було поповнення, на цей світ прийшла їх перша донечка. Після неї народилось ще четверо дітей, останній у 1965 році. За три роки до народження п,ятої дитини, в сім,ю приходить лихо. Захворівши на тяжку хворобу, з життя назавжди йде донька. Лихо сталось у 1962 році. Відносини в парі були іноді дуже напруженими. Виходячи з цього, цей брак не міг проіснувати до кінця днів. 1983 став останнім роком спільного життя. Проживши тридцять років, чоловік та дружина розлучились. Довго у холостяках знаменитому письменнику не довелось ходити. Бо попереду чекав другий шлюб, на цей раз щасливий. Закохані разом прожили до останнього. Дружину звали Фелісіта.
$Смерть
Коли в будинок постукав страшний недуг, то було вже першим дзвоником. У письменника знайшли захворювання крові. Воно стало невиліковним. Роальд потроху згасав. Останній раз він зустрів осінь у 1990 році. 23 листопада великої людини, улюбленця дітей, не стало. Він помер в Англії, в місті Оксфордшир.