Біографія Олександра Гавроша

Олександр Гаврош— сучасний український письменник і журналіст. Автор поетичних збірок, публіцистичних творів і дитячих книжок.

Ранні роки

Олександр Дюлович Гаврош народився 26 березня 1971 року в місті Ужгород. Любов до книжок з'явилася ще в дитинстві. Батько прищепив любов до читання ще з малку. Тато за фахом — газоелектрозварювальник, а мама працювала на хлібокомбінаті. У сім'ї Олександр не єдина дитина, у письменника є рідний брат, на 3 роки молодший, звати Юрій. Почав писати у 8 класі романтичні вірші, тоді він зрозумів, що живе книжками та має талант до написання віршів. Навчався у середній школі номер 15 імені Леніна. Багато часу проводив у бібліотеці та навіть по дорозі додому читав книжки.

Освіта

Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, де навчався на журналіста. Після закінчення університету (2006-2007 роки) працював завідувачем літературно-драматичною частиною Закарпатського українського музикально-драматургічного театру.

Починав писати “дорослі” твори, а згодом перейшов на дитячу літературу, мав велике бажання розповісти дітям про цікаві українські історії.

Творчість

Один з найцікавіших творів це “Неймовірні пригоди Івана Сили”. “Неймовірні пригоди Івана Сили” - пригодницька повість, яка розповідає про цікаві пригоди однієї з найсильнішої людини світу. Прикладом для головного героя стала реальна людина — закарпатський силач Іван Фірцак. Богатир Іван був цирковим атлетом і боксером. Отримав звання чемпіона Чехословаччини. Об'їздив 64 країни світу з цирковою програмою, де отримав безліч перемог. За мотивами повісті знято художній фільм “Іван Сила” у 2013 році. Це надзвичайно захоплююча історія про доброго та мужнього у вчинках та почуттях героя, про його історії з життя, про його справжніх друзів та ворогів. Фільм показує окремі моменти життя молодого богатиря Івана, який пройшов повз тяжкі негаразди, став мужнім велетнем з великою силою та душею.

Також важливо виділити ще одну відому повість письменника - “Пригоди тричі славного розбійника Пинті”. Адже, ця повість справжня подія в українській літературі. Друкувались пригоди Григора Пинті (головний герой) у 2008 році у Львові видавництвом “Старого Лева”. Книга налічує близько 280 сторінок, важливо зауважити, що друкувалась на екологічно чистому книжковому папері. Надрукували 2000 примірників. Твір має дві частини.

Що стосується головного героя Пинті, то він був дуже відомий тим, що сам австрійський імператор видав указ про його арешт. Проте, ще ізмалку був незвичайною дитиною, бо на хрестинах за старим обрядом пожував священне писання. Хоч головний герой постає перед нами як розбійник та разом з тим був щедрий та справедливий, допомагав біднякам та й товаришів у біді не кидав. У винуватця Пинті була своя команда, яка мала назву “чорні хлопці”. Свої проділки вони робили на Закарпатті та Прикарпатті.

Григор Пинтя — зухвалий карпатський опришок, якого звали “Хоробрим”. Багато хто прозвав його українським Робін Гудом. Пинтя - веселий, кмітливий з добрим сердцем розбійник. Якого бояться безсовісні багатії і шанує український народ, що за його подвиги і назвали Пинтю тричі славним. У повісті автор розповідає про шлях героя від народження до щасливого визволення Хустської темниці. Книга наділена дотепними діалогами та цікавим художнім оформленням. Олександр Гаврош повністю розкрив ідею написаного та зацікавив читача повістю.

Починаючи з 2009 року працював над збіркою “Українська дитяча класика” разом з видавництвом “Грані-Т”. До збірки увійшли твори Миколи Трублаїні “Лахтак”, Бориса Комара “Векша” та “Прекрасні катастрофи” Юрія Смолича. Працю над збіркою завершили у 2010 році.

Олександр Гаврош є членом Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України. Заснував і очолив два клуби журналістів - “НеТаємнича вечеря” та “Театрал Закарпаття”. Написав понад двадцять власних книжок та близько двох тисяч публікацій у пресі. Про себе Олександр каже, що живе книгами. Має вдома величезні полиці, де саме і зберігає їх. Пише свої творіння в різних жанрах. Вважає, що саме журналістика зробила його дуже відповідальною людиною. Твори сучасного письменника досить стислі та лаконічні, без зайвих слів, адже при написанні Олександр оперує лише на правдиві факти з перевірених джерел. Головне для автора розказати цікаву історію, яка захопить читача.

Окремі твори відомого письменника перекладені на польську, білоруську, словацьку, німецьку та сербську мови.

Найбільші захоплення Олександра Гавроша — історія, культура, література, театр та кіно. Отримує велике задоволення від читання, а саме від роману “Аліна і Костомаров”, автором якого є Віктор Домонтович.

Особисте життя

Одружився письменник коли йому виповнилося 24 роки. Неймовірна жінка Оксана. Працює викладачем Закарпатського художнього інституту. За фахом мистецтвознавець. Мають 19-річного сина Данила. Він студент львівського університету “Львівська політехніка”. Данило захоплюється боксом. Будучи маленьким був першим читачем свого батька. Зараз подружжя мешкає окремо, кожен має свій власний простір.

Тато письменника помер у 45 років через інсульт, Олександру тоді було 24 роки, три тижні після весілля (важка втрата). Мати (матушка Варвара)пішла у монастир, її не відмовляли, через її молитви в Олександра та його брата Юрія все добре. Безсумнівно, що Олександр Гаврош романтик, адже любов надихає. У 2011 році він став переможцем у конкурсі “Коронація слова” з п'єсою “Цирк Івана Сили”, а у 2013 році одержав перемогу у Національному конкурсі “Найкраща книга України”.

Цікаві факти

1. Своєю працею він надихав інших авторів. Завдяки творчості Олександра Гавроша була створена збірка еротичних поезій “Вагітна болем: ситуації”. Автором збірки стала волинська письменниця-прозаїк Олександра Гандзюк.

2. Олександр Гаврош писав власні еротичні поезії, які прозвучали у театральній виставі “Шукайте жінку!”. На сцені Закарпатського обласного українського музично-драматичного драматурга А. Курейчика (лектор Другої літньої літературної школи 2011 року).

3. Вмів читати з малих літ. Настільки любив книжки, що часто читав їх на ходу, і жодного разу не падав.

4. Довгі десять років працював над книжкою “У пошуках Івана Сили”.

“У пошуках Івана Сили” - документальні нариси до дитячої книги “Неймовірні пригоди Івана Сили, найсильнішої людини світу”. Автор в книзі розповідає як шукав інформацію та різні матеріали про богатиря 20 століття Івана Фірцака (Івана Силу). Нариси автора розповідають читачеві про місце народження Івана Фірцака, його біографію та про тернистий шлях життя. У різних літературних творах змальований ідеальний образ богатиря Івана, якого 1928 року визнали найсильнішою людиною світу, проте “У пошуках Івана Сили” Олександр Гаврош розвіює деякі міфи навколо книжкового героя.

5. Найбільше задоволення отримує, коли збирає новий матеріал, опрацьовує його та читає. Вважає, що найкращий час для написання це ранок. Олександр Гаврош дуже цікавий співрозмовник з харизмою та особливим шармом. Чим більше занурюється у світ літератури, тим більше розуміє як багато ще він не знає. У літературі автор різносторонній. Починав свою творчість як поет, а почав писати прозою. Вважає, що саме проза передає більш глибокий зміст. Для нього література як алхімія, письменник ще той чаклун. Процес створення творів — це тяжка робота, в якій головна ідея. Головне не поспішати, а ретельно та якісно виконувати роботу.

6. Улюбленими стравами письменника стали вареники з сиром, капустою та з вишнями.

7. Екранізований фільм Олександра Гавроша “Неймовірні пригоди Івана Сили, найсильнішої людини світу”. Український художній фільм продюсували Ігор Письменний та Віктор Андрієнко у 2013 році. В головних ролях відома українська актриса Ольга Сумська. Картина показана на замовлення державного агентства України з питань кіно. Девіз фільму “Правда Завжди Переможе”. У фільмі показують різні сторінки життя молодого силача Івана, який з гідністю витримав суворі уроки життя та став найдужчою людиною світу у 20 столітті. Бюджет фільму складав 15. 5 мільйонів гривень, який був повністю профінансований бюджетом України. За чотири дні прокату картина зібрала більше ніж 25 тисяч доларів.