Гарпер Лі – американська письменниця та публіцистка, нагороджена Пулітцерівською премією за культовий роман «Убити пересмішника».
З’явилася на світ Гарпер Лі 28 квітня 1926 року в маленькому місті Монровіль штату Алабама. Гарпер – четверта і наймолодша дитина у сім’ї адвоката. У дитинстві відзначалась бешкетливою поведінкою – завдала багато клопоту як батькам, так і старшим братам і сестрам.
Завершивши навчання в школі, 1944 року вступила в жіночий коледж Гантінґтона в Монтґомері. З наступного 1945 року Лі почала вчити юриспруденцію в Алабамському університеті. Обрати такий фах дівчину спонукав її батько – впливовий вже на той час держслужбовець.
Під час навчання у Гарпер проявляється потяг до письменництва. Вона близько року була редактором гумористичного журналу «Реммер-Джеммер». Та дівчина має наміри працювати у юридичній фірмі батька, тож на рік їде по обміну в Оксфордський університет.
Всього за пів року до кінця курсу юриспруденції, нестримне бажання Лі стати письменницею перемагає – вона кидає університет і переїжджає до Нью-Йорку. Орендує квартиру і влаштовується працювати в авіакомпанії – продає та бронює квитки. Це було необхідно Гарпер, щоб оплати житло і мати гроші для проживання. У вільний же час, якого було небагато, – писала.
На Різдво Лі лишилась в Нью-Йорку в сім’ї близьких друзів – Майкла і Джо Браунів. Тоді письменниця зачитала свої перші творіння – короткі історії про життя маленького південного містечка. Майка вони зворушили, оскільки навіяли спогади про дитинство у Південному Техасі. Майкл Браун відразу порекомендував Гарпер Лі своїм агентам – подружжю Вільямс, в яких було власне успішне агентство в мегаполісі.
Прочитавши розповіді Лі, задоволений Крейн запропонував їй зробити з них роман. Мовляв, у такому жанрі – легше продати. Проте така ідея не дуже тішила авторку. З її роботою, браком часу, було б важко втілити задум.
Знаючи ситуацію Гарпер, Майкл і Джой вирішили їй допомогти. Майкл саме продав одну зі своїх музичних комедій і отримав високий прибуток. Ці гроші вони з дружиною загорнули в конверт і поклали під ялинку для Гарпер Лі. Всередину помістили записку: «У тебе є рік відпустки, щоб написати те, що забажаєш. З Різдвом».
Уже за рік вона підготувала чернетку роману. А 11 липня 1960 року книга «Убити пересмішника» побачила світ і стала бестселером. Гарпер Лі у 34 роки отримує Пулітцерівську премію в номінації «Найкращий художній твір року». Тираж роману перевищує, за різними джерелами, 30-40 мільйонів примірників.
Книгу авторки 1962 року екранізував Фортун Хурт. У кінострічці головні ролі зіграли Грегорі Пек, Мері Бедам і Філіп Олфорд. Фільм отримав три Оскара: «Кращий актор» (Грегорі Пек), «Кращий сценарій» та «Краща робота художника».
Гарпер Лі в 5 років стала свідком резонансної Скоттборської справи. Тоді, 1931 року, дев’ятьох чорношкірих молодиків звинуватили у зґвалтуванні двох білих жінок. Попри медичний висновок, в якому йшлось про відсутність ознак зґвалтування, суд присяжних виніс засудив всіх звинувачених, окрім 13-річного, до смертної кари. Проте минає шість років, і в апеляційному суді знімають більшість звинувачень. Смертельну кару для невинних чорношкірих молодиків скасовують.
Серед науковців панує думка, що саме ця справа сильно вразила юну Лі та надихнула взяти її за основу для роману «Убити пересмішника». А успіх книги Гарпер Лі викликаний опублікуванням її з початком руху за громадянські права в США.
До секретів успіху роману Лі відносять і звучання авторського голосу. У своїй книзі авторка відтворює події в провінційному містечку 1935 року, з погляду дівчинки 6-9 років, та періодично в оцінці опису прослідковується і думка вже зрілої письменниці.
Сама ж авторка спростовує біографічний слід у бестселері. В одному з ексклюзивних інтерв’ю жінка наголошує: сюжет роману вигаданий і немає ніякого відношення до її дитинства.
Наступний, він же й останній, роман Гарпер Лі «Піди, вартового постав» світ побачить лише 2015 року. Хоча відомо, що авторка почала над ним працювати ще до створення свого бестселера. Припускають, що видавець попросив письменницю притримати цей твір. У результаті – опублікування книги відклалось на 55 років.
Неопублікований роман жінка виявляє випадково, вважаючи його вже давно втраченим. Така знахідка вивела письменницю з депресивного стану, викликаного смертю старшої сестри, яка фактично вела всі її справи. На той час авторка бестселеру «Убити пересмішника» пережила перший інсульт і мешкала в будинку пристарілих.
Критики припускають, що «Піди, вартового постав» – це перший варіант книги «Убити пересмішника», виданий юридичним радником Гарпер Лі у власних комерційних цілях. Пояснюють таку думку тим, що протягом багатьох років письменниця відмовлялась виступати, ховалася від громадськості і не дала жодного інтерв'ю щодо другої книги. Натомість, це постійно робив її літагент.
Щодо сюжету другого твору, то події відбуваються у тому ж Мейкомбі, як і в «Убити пересмішника». Авторка розповідає читачеві, як склалася доля Джин-Луїзи і її батька Аттікуса Фінча 20 років потому. Змальовує словами епоху 50-х років: громадські заворушення, расову політику Америки, сімейні стосунки і кохання.
У скарбниці Гарпер Лі налічують і третій роман під назвою «Довге прощання». Щоправда, письменниця так і не наважилася його опублікувати, вважаючи програшним, у порівнянні з книгою «Убити пересмішника».
Ще одна неопублікована книга Гарпер – детектив «Превелебний». Для написання цього твору Лі провела кілька місяців у одному з містечок штату Алабама, де 1977 року сталось загадкове вбивство. Збирати матеріали авторці допомагав адвокат Редні – учасник судових засідань. Його дружина, вже бувши вдовою, розповіла у ЗМІ про обіцянку Гарпер написати книгу про резонансну справу, яку вів її чоловік. Зі слів жінки, доказом існування неопублікованого роману, можуть послугувати три друковані сторінки написаного «Превелебного», надісланих адвокатові – її покійному чоловіку.
Незаміжня та без дітей – так характеризують особисте життя Гарпер Лі. За свої майже 90 років «авторка одного роману» так і не вийшла заміж. Проте інтриги з чоловіками їй приписують. Зокрема з письменником Труменом Капоте і актором Грегорі Пеком. Щоправда, обоє запевняли, що з Гарпер у них були лише дружні стосунки, не більше.
Гарпер Лі не стало 19 лютого 2016 року. За межу 89-річна письменниця пішла уві сні.
Поховали володарку Пулітцерівської премії у рідному Монровілі поряд з батьком і сестрою.