$Ранні роки
Легкий квітневий вітерець 1805 року приніс з собою не тільки весняні співи пташок, а й ще одну приємну вість. 2 квітня на світ з,явився Ганс Крістіан Андерсен. Таким ім,ям його звали в народі, а насправді воно звучить, як Ханс Христіан. Поява визначного казкаря принесла чарівну мить в життя не тільки дітей, але й дорослих. Вони, читаючи казки своїм малятам, можуть з превеликим задоволенням переноситись думками туди, наприклад, де живе маленьке дівча, що звуть Дюймовочка. Де бридке каченя обертається білосніжним лебедем. Адже в тій планеті не має зла, там всі негаразди та несправедливості мають щасливий кінець. Батьківщиною поета була Данія, а саме місто Оденсе, що розкинуло свої території на острові. З самого народження дитину чекали злидні та бідність. Батькам було нереально існувати гідно. Вони не мали широкий вибір куди піти заробляти, бо в обох не було вміння навіть читати та писати. Подружжя було дуже неграмотне. Тому глава сім,ї, якого звали Ганс, отримував свої нещасні копійки, шиючи та ремонтуючи взуття. Матір, на ім,я Ганна Марі, прала білизну та приносила додому також мізерні гроші, роблячи свої жіночі руки черствими та знесиленими. Цих коштів вистачало лише, щоб не вмерти з голоду. Залишаючи останні сили, вони отримували результат у вигляді принизливої заробітної плати. Але, не зважаючи на те, що батьки не мали можливості викроювати час, якого ніколи не вистачало на єдиного спадкоємця, їм це все ж вдавалось. Ганс постійно відчував любов та турботу. Тато, по можливості, проводив із синочком вечори та з задоволенням читав на ніч казки, які назавжди залишалися у пам,яті маленької людини. В той період й було посіяно маленьке зернятко, котре згодом виросте в величезну довічну любов до літератури. Дитячі іграшки в домі не були частими гостями, зі зрозумілих причин. Все ж таки, старший Ганс робив спроби подарувати молодшому щасливе дитинство. Тому, майстрував кукли із дерева, бо руки в нього були золоті. Ці іграшки з,являлися доречно. Вже тоді, в майбутньому поеті народжувався потяг до чогось творчого та прекрасного. Він самостійно розробляв домашній театр, при цьому мрійливо уявляючи себе на сцені. А в той час ролі виконували лише ляльки ручної роботи. Хлопчик все одно почував себе чудово і радів тому, що мав. Також разом з татком полюбляли проводити час на повітрі, гуляти, дивитись як швидко пливуть хмарки по небесному морю та мріяти про краще життя, яке десь, згодом, їх чекає. Через деякий час в сімейне гніздечко завітала біда, вона принесла горе та навіки забрала в родини батька та чоловіка. То був 1816 рік. Люблячий татко помер, коли Хансу було всього 11 років.
$Освіта
Про навчання у хорошій школі не могло бути й мови. Бідність не давала великих просторів учню, якого тоді відправили до школи для збіднілих. Можливо обстановка та суворі вчителі робили своє діло, але вчитись у юнака не виходило. Його не цікавило ні писання, ні читання. Навіть однокласники не викликали приємних почуттів, з якими він постійно сварився. С горем навпіл, дійшовши до закінчення школи, хлопчик був безмірно радий цієї події. Вийшовши з-за парти в голові зовсім не залишилось ніяких знань. Треба було продовжувати й далі навчання, щоб вдосконалювати себе. Натомість, попереду любителя казок чекала складна праця та вона одразу не виходила, як треба. Він вивчився справі кравця та вже міг заробляти невеликі кошти. Потім вирішує себе спробувати на заводі по виробленню цигарок, але й там були самі негаразди в роботі та колективі. Хоч і було важко виносити трудові будні, робити врешті решт доводилось. Письменнику дуже були потрібні гроші на одну мрію, яку той виношував давно. Попрацювавши стільки, скільки було потрібно, він прощається з мамою та вирушає в столицю. Треба було робити якісь кроки, щоб досягти знаменитості. Спочатку Ганс був упевнений, що його покликанням є гра у театрі. Відвідавши Копенгагський театр, він забажав залишитись там назавжди у якості першокласного актора. Проте, постановники спектаклів не бачили в ньому ніякого таланту. Та, все одно, ризикнули дати шанс, бо вже дуже наполегливим виявився цей майбутній актор. Ролі ним виконувались не основні, але й ця гра здавалась фальшивою. У зв,язку з цим, юнака більше не залучали до даного дійства. Йому бажали найкращої долі, тому відправили на навчання, бо то було просто необхідним. У 1822 році школа міста Слагельсе відкрила свої двері для школяра, що подорослішав. Зусилля вчителів і в цьому закладі виявились марними. Закінчивши гімназію, Ханс так і не зміг писати без помилок. Змирившись з тим, йшов по життю надалі.
$Творчість
Творче життя письменника складається з написання казок, п,єс, романів. Можна нарахувати понад дві сотні казок, які друкувались збірниками. Діти дуже полюбили цього чарівника, який переносив малят до іншої казкової планети, де на них чекали улюблені персонажі. Тому, вихід в світ чергової нової історії, маленькі прихильники чекали, як найбажанішого дива.
"Дівчинка з сірниками"- цю розповідь автор написав у 1845 році. Події розвиваються перед самим довгоочікуваним святом, Новим Роком. Його чекають не тільки діти, але й дорослі. Бо, кожен з них сподівається, що ця казкова ніч перетворить їх мрії у реальність. Саме про це думала і маленька героїня. Вона, як і всі дітлахи, бажала мати вдома яскраво прикрашену ялинку, а під нею купу маленьких подаруночків, про які мріялось уві сні. Але ж реальність дівчинки зовсім не схожа на казку. Вона вимушена в зимовий холод та сильну метелицю продавати сірники. Тому, що без зароблених грошей на неї вдома ніхто не чекав. Суворий батько не жалів своє дитини, ображав та лаявся на неї. Маленька продавчиня любила гратися з сірниками, хоч ці іграшки були цілковито не для дітлахів. Інших іграшок не мала, тому із великим задоволенням витягала з коробки одну за одною малесенькі дерев,яні паличка, перетворюючи їх на яскравий спалах. Коли сірник палав, дитячі очі дивились на полум,я, в якому вирувала шалена уява. Тоді малятко бачило перед собою свою домівку, де посередині стоїть ялинка аж до стелі, на кухні готується різдвяна вечеря, а приємний аромат витає у святковому повітрі. А ще, як наяву вона побачила свою покійну бабусю, яку дуже любила і яка любила її. Тоді бурхлива фантазія малювала щиру посмішу на вустах. Не дивлячись на приємну розповідь, кінець в неї дуже сумний. Маленьке сердечко не витримує, героїня замерзає та відходить до того світу. Він кращий за той, в якому вона перебувала. Там вона зустрічається з улюбленою бабусею та почуває себе щасливою. Автор хотів сказати цим твором, що всі навколо мають робити добро. Люди повинні бути чутливими та мати чисту душу. Ніколи не проходити повз того, хто потребує допомоги.
Перший раз глядач повабив цю картину на екрані у 1928 році, то було ще німе кіно. Потім, у 2006 році був знятий анімаційний фільм.
"Русалонька"-ця казка народилась на світ у 1837 році. Головною героїнею є дівчина на ім,я Русалонька. Живе у морському просторі, відрізняючись від людей відсутністю ніг. Вона ловко орудує своїм плавником та не знає, яке воно, життя на суші. Бавлячись зі старшими сестрами, дівчинка все-таки мріє колись побачити землю та небо. Під водою вона вже бачила все. Та ось, в день свого п,ятнадцятиріччя її мрія нарешті здійсниться, тому що саме до цього віку Русалочці забороняється плисти аж до поверхні води. Але, про іншу територію вона дізнається раніше, бо сестри вже відсвяткували свої дні народження й побачити все на власні очі. Нарешті прийшла і її довгоочікувана мить, яку не вагаючись, використовує. Припливши на берег, морська принцеса сідає на камінець, щоб трошки перепочити. Але в неї це не виходить, тому що бачить у воді хлопця. Той пережив страшну аварію на кораблі, на якому відправився у дальню подорож. Героїня хоробро виступила в ролі його рятувальника. Коли врятований прийшов до тями, його краса затьмарила очі морської мешканки. Між молодими виникли перші почуття. Та жоден з них не міг повністю віддатися в обійми кохання. Пара розуміла, що вони не можуть бути разом, бо існують на різних площинах. Красуні не залишається нічого, крім того, щоб відмовитися від своїх близьких людей, своєї домівки та, головне, від яскравого хвоста, бо той не дозволяє любити свого нареченого та бути їм навіки разом. Пройшовши всі випробування, дівча може ходити, та навіть, танцювати на своїх струнких ніжках. Але надії на безхмарне майбутнє потрохи зникають. З ніжок проступає краплями кров й вже становиться дуже боляче ходити. Любов не може існувати в таких муках.
Перший фільм зняли та показали мільйонам глядачів у 1976 році. Останній був знятий у 2018 році. Також випущено мультфільми, перший побачили у 1968 році, а останній зняли у 1992 році в Америці. Крім цього, ще відбулися постанови казки у театрах.
$Особисте життя
Великих змін особисте життя Ганса так і не зазнало. Його захоплення жінками, не зробило жодну із них його дружиною. Виходячи з цього, нащадків поет так і не дочекався. Вперше закохавшись, він одразу зіткнувся з нерозділенними почуттями. Дівчину звали Ріборг. З нею закоханий зустрівся ще у школі. Далі в його житті була зустріч з дівчиною Луізою, яка обрала іншого кавалера. 1846 рік приніс шалений потяг до відомої жінки, котра радувала публіку своїм шикарним співом. В цьому випадку доля теж не посміхнулася невдачливому Андерсену. Йому було відмовлено у залицяннях. В цьому сенсі чоловік почувався дуже одинокою людиною, котрій іноді не вистачало простих та довгих душевних розмов.
$Смерть
Відомий казкар був людиною неспокійною та недовірливою. Він важко переносив біль, навіть незначний. Постійно переживав та боявся захворіти. Спочатку він впав вдома, у своєї кімнаті та отримав не тільки купу синців, а й численні пошкодження. Це сталося у 1872 році. Так і не зумівши вийти з хворобливого стану, потрапляє в іншу халепу. В нього виникає онкологічне захворювання. Рак печінки повністю виснажує бідний організм, який не має сил більше боротися. 4 серпня 1875 року на поріг домівки приходить смерть, яка забирає з собою улюбленого дитячого письменника. Знаменитості не стало у віці сімдесяти років. В останню путь людину з великої літери проводжала величезна кількість прихильників. В Данії встановлено пам,ятник в знак подяки та шанування визначного письменника та казкаря.