Знову визріти зернами слів
Переливам перлиним у небі!
Голубами вже ранок присів
На привітні гілки яблуневі.
Чепуриться ранкове гілля
І гойдається світ, як колиска.
Вийти б знову на рідний мій шлях
І — стелись, доріженька неблизька
Ген туди, де на обрії ліс
В небо синьою хмарою виріс…
Білі гуси в підхмар'я знялись,
У далекий рушаючи вирій.
Ось...