Будь лагідна, молю, будь лагідна, як лада,<br />
Ласкава, як сестра! I в розпалі хотінь<br />
Віддання яросне — то влади тільки тінь,<br />
А ніжна відданість — любові справжня влада.

В твоїм голубленні така мені відрада!<br />
Миліш від захватів і пристрасних зомлінь<br />
Цілунку млосного сумирлива теплінь,<br />
Хоч, може, саме в нім близька таїться зрада.

Та в тебе в серденьку, дитино дорога,<br />
Як кажеш ти, сурмить щомить палка жага?<br />
Ти не зважай на ту розвогнену вакханку!

Без дрожі й трепету до мене пригорнись<br />
I, як клялась колись, так і тепер клянись,<br />
I плачмо до зорі удвох, моя коханко!