За народ свій нещасливий,<br />
Повна щирої журби,<br />
Ти ступила на правдивий<br />
Шлях святої боротьби.

Опинились ми в неволі,<br />
Побратались взаперті,<br />
Ти не знала краще долі,<br />
Як лихі конання ті.

І моливсь я нишком богу<br />
В нерозважному страху,<br />
Щоб тебе, мою небогу,<br />
Зло не стріло на шляху!

*Зів’язниця — товаришка по ув’язненню, по засланню