Вітезслав Незвал<br />
Зітхання

Перекладач: Р. Лубківський

Рокитна річка мрій<br />
Де гусенята білі<br />
Іду гублюся в зіллі<br />
І в тиші голубій

Поміж рядами лип<br />
По картоплянім полю<br />
Чом серце твого болю<br />
Я чую тихий схлип

Тут просто з ринви пив<br />
Ця яблуня те знає<br />
Чом жаль мене доймає<br />
О що я загубив

Під цим було ліском<br />
Про давнину читаю<br />
Ти все зробив мій краю<br />
Щоб став я класиком

Прийду повернусь чей<br />
До тих галяв край лісу<br />
Коли зніму завісу<br />
З натомлених очей

І викупаюсь в них<br />
Як гусенята чисто<br />
Як світиться врочисто<br />
легкий весняний сніг.