Як заливає барва непорочна<br />
Мости, алеї, крани будівельні.<br />
Свідомість меншає, — ледь-ледь — пташиним волом, —<br />
Лише — поріг, — і тіло стане зрячим,

Й за океанами — обтяжливе, незручне. —<br />
Крізь речі — сила, яка так навально. —<br />
Грунти буття не знають уповільнень. —<br />
Й на гребенях вогню мигливий речник

Тих вимірів, що в серці ледь роїлись,<br />
Овалами розстелює реальність,<br />
Яку — ніде, хіба що тільки в снах.

Відходить, повертається в рясне.<br />
І тане, відбігаючи основ. —<br />
Світ-цибулина — стрілку — навесні.