Стоїть гора високая,
Попід горою гай,
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай. Під гаєм в'ється річенька...
Як скло, вона блищить;
Долиною зеленою
Кудись вона біжить. Край берега, у затишку,
Прив'язані човни;
А три верби схилилися,
Мов журяться вони, Що пройде любе літечко,
Повіють холода,
Осиплеться їх листячко
І понесе вода. Журюся й я над річкою...
Біжить вона, шумить,
А в мене бідне серденько
І мліє, і болить. Ой річечко, голубонько!
Як хвилечки твої —
Пробігли дні щасливії
І радощі мої... До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна;
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!.. Стоїть гора високая,
Зелений гай шумить;
Пташки співають голосно,
І річечка блищить. Як хороше, як весело
На білім світі жить!..
Чого ж у мене серденько
І мліє, і болить? Болить воно та журиться,
Що вернеться весна,
А молодість... не вернеться,
Не вернеться вона!.. [1859]