ЖОВНЯР
ЗА ПЛУГОМ
За горою, за лугом
ходить жовняр за плугом —
оре ниву не свою,
добре, що в своїм краю.
Оре ниву і тужить:
хто родині там служить,
хто їй зоре і пожне,
як не стане і мене?
Сонце гріє так мило,
світ як золотем накрило,
лиш далеко громи б'ють,
людям жити не дають.
Станьте, коні вороні,
бо є ями в загоні
і могили на м...