Женщини
Женщини
Гарно дивитись на<br /> японку
і пригадувати рідний край.<br /> Коли набігає інша хвиля<br /> й хмаркою пробігає душу —<br /> тоді я кажу:<br /> ні,<br /> цікавіше дивитись на<br /> цю гарненьку натурщицю<br /> з Академії —<br /> у неї хвилюють стегна.<br /> Ні, ця, що<br /> торкається рукою до моєї ноги —<br /> в чорному<br /> в білому капелюсі —<br /> вона сидить<br /> в профіль<br /> і іноді поглядає на мене —<br /> її погляд я хочу затримати в своїй душі.<br /> І інша — все<br /> незнайомі —<br /> простенька й скромна за дальшим столиком<br /> стомлено<br /> дивиться на мене<br /> смутна і рідко всміхається.
21–IX–920. Київ.