Земляки зустрілись зненацька,<br />
Не бачились років зо три.<br />
Шинкарка — мальована цяцька —<br />
Налива бозна по котрій.

В келишках мов жевріє віскі,<br />
А в кухлях піниться пиво.<br />
Про порти далекі і близькі<br />
Снується мова ліниво:

"На лайнера не пощастило…<br />
Цур йому! Якось по змозі<br />
Кілька років калічне тіло<br />
Тягтиму на вуглевозі.

Кажуть — тобі у рейси дальні<br />
Вже не ходить з таким тілом,<br />
Прибирай каюти й вбиральні<br />
Юнгою перестарілим!

Так живу від ґонґу до ґонґу,<br />
Та в кнайпах гойда і гайда.<br />
В Ньюкастлі* ніч, день в Волонґонґу,**<br />
Немов в Цареграді Байда…"

Він втомлені очі примружив,<br />
Витер долонею вуса.<br />
"Одесу побачити, друже,<br />
Напевно вже не діждуся…

Не з близька, ні, бодай хоч з рейду,<br />
З палуби, а не з екранів,<br />
Фасадів її білу крейду,<br />
Ажурність підйомних кранів,

Рідне небо над нею синє,<br />
Акацій ніжний серпанок,<br />
І чорноморських чайок, сину,<br />
Почути крик на останок…"

"Не журіться, дядьку, даремно,<br />
Перехилім ще по чарці<br />
За моряцьке життя буремне" —<br />
Молодший моргнув шинкарці —

"Бо моє…" — він знизав плечима,<br />
Як видно, щось передумав.<br />
В зіницях — нудьга незлічима<br />
І хміль в його скроні тлумив.

___________________________________<br />
*порт на сх. узбережжі Австралії<br />
**порт на сх. узбережжі Австралії