Гнався постом засідатель<br />
На чиюсь біду.<br />
Серед ставу й заломився<br />
На тонкім льоду.

Б'ються соцькі й розсильнії,<br />
Б'ються й рибаки,<br />
Водять шнури край пролому,<br />
Ості і гаки.

Але йде жидок убогий,<br />
Пейсами потряс:<br />
"Гирсти! Гирсти? —став питати.<br />
Що таке у вас?"

"Засідатель утопився,<br />
Господи прости!..<br />
Ходи, жидку, хоч поможеш<br />
Шнура завести".

"Гирсти! — нащо то шукати<br />
Людської біди?<br />
Лиш карбованця наставте,<br />
Вийде сам з води!"

1857