Матвій Скрегота збирався до церкви. Коло скрині стояли вимазані чоботи, а на постелі лежав одинокий у хаті кожух. Сам Скрегота стояв над цебриком і мився. З губи випускав воду на долоні, а долонями тер лице.
Між тим його жінка, не стара, лиш змізерована людина, прибирала дітей на свято. Робила це для людського ока і для звичаю, бо знала, що ті куценькі сорочечки їх не зігріють, і дітиська каш...