Сліпучо вибухли крила,<br />
Взяли у срібний намет...<br />
Радій! Тебе обійме<br />
Найвищая сила!

Твоя предивная дитина<br />
В собі з’єднає обох...<br />
Прийде Чоловікобог,<br />
Між люди – Боголюдина.

"Радій!" – А крила гули,<br />
А з крил задихало жаром...<br />
І раптом полум’ям ярим<br />
Розторг покій навполи!

Од стіп до стелі горів,<br />
Стовпом огненним воздвигся...<br />
Так дивно кущем у висях<br />
Горіла гора Хорив.

Новий гримучий костер!<br />
Як руди терну далекі,<br />
Розкраяв багри і клекіт<br />
Громовий голос тепер...

Твоє ізбрано єство.<br />
Це він, грядущий в утробу,<br />
Воскресне із гробу.<br />
Зверши Рождество!

І руки враз обвились,<br />
І крил ніхто не розійме, –<br />
І ти – в подвійних обіймах,<br />
Огнем пройнята наскрізь...

І чуєш – сила жасна<br />
Нестримно рине у тебе...<br />
Як злива, хлинуло небо<br />
В твої ложесна!..<br />
………………………………………………<br />
Німів безсилий язик,<br />
Та серце покірне кріпло...<br />
...Вогонь повернув у срібло –<br />
І зник.

Боффало, 1964.