За всіх скажу
За всіх скажу
За всіх скажу, за всіх переболію,<br /> я кожен час на звіт іду, на суд.<br /> Глибинами не втану, не змілію,<br /> верхів'ями розкрилено росту.
Ніколи так душа ще не мужала!<br /> Ніколи так ще дух не безумів!<br /> О дух ясний — без яду і без жала —<br /> давно ти снив? — а вже сучасний дій
всього мене обняв, здавив, напружив,<br /> і я встаю, нову вдихаю міць.<br /> Не мрію, ні, повіки я розмружив —<br /> іронія і гордість на лиці,<br /> іронія...
Товариство, яке мені діло,<br /> чи я перший поет, чи останній?<br /> Надівайте корони і йдіть,<br /> отверзайте уста...
Товариство, яке мені діло,<br /> чи я пізній предтеча, чи ранній?<br /> Удавайте пророків і йдіть,<br /> отверзайте уста...
Там за мною, за мною, за мною<br /> я не знаю, там скільки іде!<br /> Перед мене твердою ходою<br /> наступаючий день.
Там за мною, за мною, за мною<br /> і від плуга й від трудних станків.<br /> Перед мене щасливеє море,<br /> море голів...
Ну куди ж я піду після цього,<br /> ну куди ж я оглянусь на вас,<br /> коли сонце пронизує розум,<br /> сонце уста?
Я дійшов свого зросту і сили,<br /> я побачив ясне в далині.<br /> Товариство, яке мені діло,<br /> чи я перший, чи ні?
1922