За мною Київ тягнеться у снах
За мною Київ тягнеться у снах
За мною Київ тягнеться у снах.<br /> Зелена глиця і темнава червінь<br /> достиглих черешень. Не зрадьте, нерви:<br /> попереду — твій край, твій крах, твій прах.<br /> Прослалася дорога — вся в снігах,<br /> і простори — горбаті і безкраї —<br /> подвигнуть розпач. О коханий краю,<br /> ти наче посаг мій — у головах.<br /> І сива мати височіє в снах.<br /> Рука її, кістлява, наче гілка<br /> у намерзі. Лунає десь гагілка,<br /> і в сонці стежка. Й тупіт у степах.