Під березу їжачок
Наносив сінця стіжок. Хоч і знає їжачок,
Що під сіном спить грибок. От прокинувся грибок,
А на нім лежить стіжок!.. — Ой їжаче, їжачок,
Забери кудись стіжок!. Не послухався їжак:
— Проживеш ти, грибе, й так! І розсердився грибок,
Вперся в землю — і стіжок Розлетівся, наче пух.
Їжаку забило дух. Сів і хлипає їжак:
— Я ж не знав, що буде так!..