Чого, вітре, чого буйний,<br />
Дмеш на Україну?<br />
Вона і так обідрана,<br />
Вона сиротина.

Було колись і в нас тепло...<br />
Було&#8202;—&#8202;та пропало,<br />
Засвистіла хуртовина<br />
І холодно стало.

Стихни, вітре, схаменися,<br />
В нас нема кожуха,<br />
Не руш хмари,&#8202;—&#8202;дощу треба,<br />
Бо буде посуха.

Нехай поля України<br />
Знов зазеленіють;<br />
Починають жита сходить,&#8202;—&#8202;<br />
Нехай же поспіють.

Не вій, вітре, од півночі,<br />
Ми тебе благаєм,<br />
Бо спинити, запретити<br />
Ми сили не маєм.

Повій, вітре, тихесенький<br />
З-за синього моря,<br />
Та принеси в Україну<br />
Козацькую волю!