Він, це знаючи,<br />
Жив у чеканні<br />
З дня, коли хворість<br />
Тіло струснула;

Все це знаючи,<br />
Жив він, готовий<br />
Смерть зустріти.

Жив, ясно бачачи,<br />
Жив, розуміючи<br />
Все, що минулося,<br />
Все, що настане...

.................<br />
.................

Біля постелі<br />
Діти поникли<br />
В мокрих сорочечках,<br />
З лицями спухлими.

Витерши сльози,<br />
Руку простягши,<br />
Жінка водицею<br />
Поїть востаннє...

Добре він відає,<br />
Ясно вбачає він<br />
Те, що з коханими<br />
Станеться далі;

Все життя,— в горещах,<br />
В праці невпинній,<br />
В поті і злиднях,-<br />
Марно кінчається.

Він не лишає<br />
Дітям і жінці,<br />
Крім безпритульності,<br />
Більше нічого.

.................<br />
.................

Це розуміючи,<br />
Вмер він тихо,<br />
Стисши зубами<br />
З ліжка солому,-

Світлого розуму<br />
Хворий не втратив<br />
Аж до останньої<br />
Смертної миті.