Вийшли вранці ми
Вийшли вранці ми
Вийшли вранці ми.<br /> Дивне місто проти сонця!<br /> Всі взолочено віконця...<br /> Ні, такої ще зими<br /> не стрічали ми.
Проти сонця дим,<br /> проти зимнього патлатий,<br /> що з труби зверта від хати,<br /> й понад садом молодим<br /> тане, тане дим...
Ох, яка ж краса!<br /> Сад увесь убрався в іній,<br /> проти сонця він — як синій.<br /> Гілля до землі звиса,—<br /> ох, яка ж краса!..