Ах, сило творча, в глибині<br />
Всевладно озовися,<br />
Щоб барви свіжі та рясні<br />
З-під пальців полилися!

Душа здригнулась лиш моя<br />
І прагну все обняти.<br />
Тебе, природо, знаю я,<br />
Тож мушу упіймати.<br />
Я вдячний, що із року в рік<br />
Росту я в лад природі,<br />
Що радості шумить потік<br />
Там, де було безводдя.

Любов синовню привітай,<br />
О всеплодюща мати!<br />
В мільйонах бризків водограй<br />
Без краю буде грати.

Мені вказала ти путі,<br />
Мій розум окрилила,—<br />
І в цьому вбогому житті<br />
Горить безсмертя сила.