В ТЮРМІ
Тополя, що навіть у мріях своїх
з вітрами не обнімалась,
як бранка, заперта у мурах німих,
самотньо під сумом хилялась.
А небо, що іншим деінде несе
відраду життя і охоту,
китайкою синьою крило усе —
тюремний смітник і болото.
І сонце, те сонце, що вічно мені
всміхалось так любо, так мило
на полі й на волі, на волі й весні,—
мене вже ...