В обіймах винограду заснули білі бози…
В обіймах винограду заснули білі бози…
В обіймах винограду заснули білі бози<br /> І дишуть медовою аромою похмілля,<br /> З дрімучих кипарисів зефір стрясає сльози<br /> І зрошує дрімучі килими трав і зілля.<br /> На склони гір поклались мусліни й оксамити,<br /> А сумерки розлили солодкий чар спокою,<br /> Розмріянії хвилі шепочуть дивні міти,<br /> Навіяні німою таємною тоскою.<br /> Ти спиш, моя кохана? Проснись: задума ночі,<br /> І шепти хвиль, і цвіти — усе тобі співає.<br /> Проснися, біла пташко! Розкрий солодкі очі<br /> І слухай: край порога моя любов ридає.<br /> Приходиш до мене, як мрія весняна,<br /> Як срібнопромінна досвітня заграва.