З берез безшелесно часом
Спадає жовклий лист,
Старинний вальс "Осінній сон"
Ридає гармоніст.
Чимсь любим, рідним звуки ці
Озвалися в душі,
Сидять, замріявшись, бійці,
Мої товариші.
Під цей же вальс, було, в маю
Ходили ми на круг,
Під цей же вальс в своїм краю
Любили ми подруг,
Під цей же вальс струмилось нам
Ясних очей тепло...