Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш<br />
Над сірими і ржавими ярами —<br />
Ми їх пили маленькими ковтками,<br />
Бо знали ми: півмісяць буде наш.

З далеких гін, де море і Сиваш,<br />
Вітри міцними набігали снами,<br />
Схилявся день до західної брами<br />
І вабив степ із саду і піддаш.

І вгору брались ми крізь глід і терен,<br />
Не зводячи очей з огнистих зерен,<br />
Просипаних на кристалічну синь.

В крайнебі гасли просмуги янтарні,<br />
А проти нас крізь млу і далечінь<br />
Займалось дві зорі на солеварні.

4.05.1933