Не відав він, де друг його, де недруг,
Глухих осель минаючи принаду
В чужім краю. В його зелених нетрях
Знаходив він спочинок і розраду.
Ні, не порубником, не браконьєром
І не прочанином, що знає мед утоми,—
Як в казці, він за птахом синьоперим
У світ рушав із батьківського дому.
Хода його — не крок легкий мисливця,
Ціпок в руці — не виряд ал...