Удосвіта – вірші. Слова молоді,<br />
хоча й непривітні.<br />
І ти прошепочеш отак, як тоді:<br />
в сімнадцять, у квітні.

І знову запахнуть, і знов зазвучать<br />
твої розповиті.<br />
Кому ще потрібна така благодать<br />
у сивім столітті?

Немов не набридла ця пісня стара<br />
в старому сторіччі,<br />
коли настає благодатна пора<br />
і душі калічить.