* * *

Удалося ж якось розлучитись<br />
І вогонь загасити вдалось.<br />
Вічний вороже, час вам навчитись<br />
Полюбити направду когось.

Вільна я. Все для мене забава,—<br />
Муза втішить у смутку нічнім,<br />
Прителющиться вдосвіта слава<br />
З калатальцем тріскучим своїм.

Тож не варто за мене молитись,<br />
Озиратись, пішовши мерщій...<br />
В падолисті мені звеселитись,<br />
В чорнім вітрі знайти супокій.

Як дарунок, прийму я розлуку,<br />
І твоє забуття — благодать.<br />
Та на хресну, скажи мені, муку<br />
Чи посмієш ти іншу послать?

Серпень 1921