У Вішеграді липи теж цвітуть<br />
серед акацій і зажурних кленів.<br />
Але не так. У нас — найкраще йдуть<br />
дівчата в поле — жниці-наречені.

У нас такі високі небеса,<br />
що хочеться зіп'ястись на стремена.<br />
Із них Поет свої вірші писав,<br />
у них козацькі мріяли знамена.

Моя Вкраїно, земле колискова,<br />
ти, як Богиня, маниш веселково<br />
мій сивий ум, мого безумства грім.

Я в чужині — та пагінь твого древа,<br />
і твій корінчик, сяйна королево,<br />
пір'їнка долі в небі голубім.<br />
Вішеград